КЛИ́ШАВИЙ, а, е.
Який, ідучи, повертає передню частину стопи досередини.
Валя Іщенко став клишавим дідусем з порепаними губами, з понівеченими п'ястуками. Вигоріли й постаріли навіть очі (Олекса Ізарський);
Коняка кривоклуба, сапата, .. і клишава, .. і лопатка в неї звихнута, і спина провисла (Ю. Лісняк, пер. з тв. В. Шекспіра);
// Із клишавістю (про ноги).
На ній [стежці] після нежданого дощу по вже засохлій грязі видніють ген сліди дитячих ноженят, маленьких, клишавих (О. Ільченко).
КЛИШОНО́ГИЙ (про людину, тварину — який ідучи повертає передню частину стопи досередини), КЛИ́ШАВИЙ, ЧЕВЕРНО́ГИЙ діал., ШИВЕРНО́ГИЙ (ШЕВЕРНО́ГИЙ) діал. Іде він, як завше, в супроводі Малька, невеличкого клишоногого песика (В. Земляк); Їй здавалося, що вона отака залишиться й повік — отака важка, черевата, неповоротка й чевернога (Ю. Смолич); Це був високий мужик, що мав праву ногу скривлену в коліні досередини. Як ішов, то писав нею півколесо, достоту, як шевернога корова (Лесь Мартович).
-а, -е.
Який, ідучи, повертає передню частину стопи досередини. Клишава людина. Клишавий кінь. || Із клишавістю (про ноги).
див. кульгавий
Clubfooted, pigeon-toed