ПРОВІАНТ

ПРОВІА́НТ, у, ч., заст.

Запас продовольства для армії, експедиції і т. ін.

– Дамо вам війська в підпомогу, І провіанту на дорогу, І грошеняток з якийсь міх (І. Котляревський);

На вокзалі були звичайні для такого часу гамір і метушня. Під'їжджали валки з амуніцією, з провіантом, польові кухні (М. Томчаній);

23 травня 1736 року “Тобол” відійшов від Тобольська і взяв курс на північ; за ним ішло кілька дощаників з запасами провіанту (з наук.-попул. літ.);

// розм. Продукти харчування взагалі.

Старий Моримуха чомусь не міг приїхати до Дрогобича і передав цілотижневий провіант для сина через якогось сусіда (І. Франко);

В його довгі вузенькі сани з широкими полозами був впряжений собака, на санях лежав провіант (В. Гжицький).

ХАРЧІ́ (те, що їдять і п'ють; їстівні запаси), ХАРЧ ч. і ж., ПРОДУ́КТИ, ПРОДОВО́ЛЬСТВО, ПРИПА́СИ, ПРОВІ́ЗІЯ, ХЛІБ розм., ХЛІБ-СІ́ЛЬ розм.; ПРОВІА́НТ розм. (також заст. — запас продовольства для армії, експедиції і т. ін.). Олекса, що працював з Бронком у друкарні Філіпчука, кожної суботи їздив до батьків на село по харчі (Ірина Вільде); — Я ж бачу по очах, що вам хочеться їсти. У селі легше з харчем, ніж у місті. Пийте (молоко) (П. Автомонов); Яка харч, така й робота (прислів'я); В безхлібні часи можна було озолотитись на торгівлі продуктами, і Січкар перевершив усіх місцевих гендлярів (М. Стельмах); Тут були скупчені багаті склади продовольства і воєнного майна (М. Шеремет); Тимофій із жінкою сідають їсти; я теж витягаю свої припаси (Г. Хоткевич); Добуто з рюкзаків провізію і все, що належить до неї: пора! Настав час приступити до традиційної мисливської трапези (О. Гончар); — Я людям служу, громаді служу — так, за хліб, за спасибі... (Панас Мирний); (Горпина:) Для кумів я вже не пожалію хліба-солі (І. Нечуй-Левицький); Під'їжджали валки з амуніцією, з провіантом, польові кухні (М. Томчаній). — Пор. 1. ї́жа, стра́ва.

[prowiant]

ч.

prowiant

Provisions, victuals; військ. food, rations, supply rations, subsistence