ТЕНОРО́К, рка́, ч.
Зменш.-пестл. до те́нор.
Глянувши на ручного годинника, він у точно визначений час голосно скомандував хриплуватим тенорком: – Кінча-ай прогулянку! (Б. Антоненко-Давидович);
Річ у тім, що він пісню також любить і навіть сам співає умиленим здавленим тенорком (В. Винниченко);
Дуже приємним, дзвінким тенорком заспівав Іван Щасний (Ю. Збанацький);
– Добрий тютюн. – Еге, – протяг тоненьким тенорком кошовий (О. Довженко).
tenorcito m (voz)
[tenorok]
ч.
tenorek
-рка, ч.
Зменш.-пестл. до тенор.