ПОНАСА́ДЖУВАТИ¹, ую, уєш, док., кого, що.
1. Насадити багато чого-небудь (дерев. кущів і т. ін.).
По обидві сторони шляху поробили земляні насипи, .. і на них понасаджували дерева (О. Стороженко);
Садочок собі зростив [пан Лукаш]; в тому садкові понасаджував аґрусу та порічок на грядках (Марко Вовчок).
2. Посадити багатьох, у багатьох місцях;
// перен., рідко. Написати в багатьох місцях щось небажане.
[Жура:] Понасаджуєш де треба й не треба – “буза”, “трепаться”, “барахло” – і переклад готовий (І. Кочерга).
3. розм. Надати землю, маєтки у володіння багатьом, поселити багатьох, у багатьох місцях.
Князі понасаджували здовж дуклянської дороги своїх бояр (І. Франко);
// Заснувати, впровадити багато чого-небудь (установ, контор і т. ін.), у багатьох місцях.
ПОНАСА́ДЖУВАТИ², ую, уєш, док., що.
Настромити багато чого-небудь на щось.
1) Насадити багато чого-небудь (дерев, кущів і т. ін.).
2) Посадити багатьох, у багатьох місцях. || перен. Написати в багатьох місцях щось небажане.
3) розм. Надати землю, маєтки у володіння багатьом, поселити багатьох, у багатьох місцях. || Заснувати, впровадити багато чого-небудь (установ, контор і т. ін.), у багатьох місцях.
II -ую, -уєш, док., перех.Настромити багато чого-небудь на щось.
Дієприслівникова форма: понасаджувавши
Понаса́джувати, -са́джую, -са́джуєш