ЛІЗИНГ ФІНАНСОВИЙ

(англ. financial leasing)   1. передбачуваний строк служби активів (англ. аssets), протягом якого орендатор одержує всі вигоди від їх використання і бере на себе весь ризик, пов’язаний з їх володінням. 2. найширше застосовувана форма лізингу, при якій здійснюється лізинг майна на більш тривалий термін із повною виплатою вартості майна. Протягом терміну лізингової оренди лізингодавець за рахунок лізингових платежів повертає собі повну вартість майна і одержує прибуток від лізингової угоди. При фінансовому лізингу, як правило, обов’язок із технічного обслуговування, страхування лягає на лізингоодержувача. Важлива риса л. ф. полягає в неможливості розірвання договору протягом так званого основного терміну оренди. За даної форми лізингу орендодавець (лізингова фірма) виконує чисто фінансові функції в даному тристоронньому договорі й, у свою чергу, укладає два договори: з орендарем про здачу в оренду і з постачальником на закупівлю майна.

рос. лизинг финансовый угода, за якою лізингодавець купує матеріальні цінності на замовлення лізингоодержувача з подальшою передачею їх у платне користування лізингоодержувачу на строк не менший строку їх повної амортизації. Лізингоодержувач при цьому виплачує лізингодавцеві у період дії угоди суму, що відповідає повній вартості амортизації і частці прибутку від використання орендних матеріальних цінностей, включаючи право викупу цих цінностей за залишковою вартістю по закінченні строку угоди, повернення обладнання або пролонгації (продовження) угоди.