ПОВНОВО́ДНИЙ

ПОВНОВО́ДНИЙ, а, е. Те саме, що повново́дий. Ой шумлять гаї зеленії, ріки повноводнії (Тич., II, 1957, 297); Археологічні пам’ятки свідчать, що в давнину річки Дніпровського басейну були значно глибші й повноводніші (Наука.., 3, 1966, 32). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 685.