РІЗЦЕТРИМА́Ч

РІЗЦЕТРИМА́Ч, а́, ч., техн. Спеціальне пристосування для закріплення різця в потрібному положенні. Різцетримач [токарного верстата] являє собою поворотну чотиригранну головку з пазом по всьому периметру.. У різцетримачі можна одночасно закріпити чотири різці (Практ. з машинозн., 1957, 132). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 572.