АРКУШ

А́РКУШ, а, ч.

1. Лист паперу.

Та й куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку (Т. Шевченко);

Перед Густавом лежав цілий аркуш, покритий цифрами (І. Франко);

Каргат вийняв з кишені аркуш паперу, обережно розгорнув і поклав на стіл (Ю. Шовкопляс).

2. спец. Одиниця вимірювання обсягу книги, що дорівнює шістнадцяти сторінкам друкованого тексту.

Називається воно [оповідання] “Тіні забутих предків”, розміром буде трохи більше 3 аркушів друку (М. Коцюбинський).

(1) Температу́рний а́ркуш (лист) – аркуш, на якому записують чиюсь температуру.

Він поглянув на температурний аркуш і радісно закивав головою – температура була майже нормальна (Ю. Смолич).

△ (2) А́вторський а́ркуш, полігр. – одиниця виміру обсягу текстового та ілюстративного матеріалу твору, що є основою для обліку праці автора.

Один авторський аркуш дорівнює 40 тис. друкованих знаків прозаїчного тексту (враховуючи цифри, розділові знаки та пробіли), або 700 віршованим рядкам, або 3 тис. кв. см площі ілюстративного матеріалу на сторінках видання, а також 40 кілобайтам комп'ютерного тексту (разом із пробілами) (з навч. літ.);

(3) Друко́ваний (друка́рський) а́ркуш, полігр. – одиниця виміру фізичного обсягу друкованого видання, що дорівнює друкованому відбитку на одній стороні паперового аркуша стандартного формату.

Кількість сторінок у друкованому аркуші дорівнює кількості часток паперового аркуша; приміром, при 1/16 частці аркуша будь-якого формату в друкованому аркуші буде 16 сторінок, при 1/32 – відповідно 32 (з навч. літ.);

Повість п. Ольги зовсім вже не така довга, може, 12 друкованих аркушів (Леся Українка);

(4) Обліко́во-видавни́чий а́ркуш, полігр. – одиниця виміру обсягу видання, яка, крім обсягу авторських аркушів, ураховує видавничу анотацію, передмову, колонцифри і т. ін., що не є результатом авторської праці.

До загального обсягу обліково-видавничих аркушів не входить рекламний текст (з наук.-попул. літ.);

У книжкових видавництвах обсяг видань оцінюють в авторських, а також обліково-видавничих аркушах (із журн.);

(5) Паперо́вий а́ркуш, полігр. – одиниця розрахунку кількості паперу або картону, необхідного для видання твору, визначена в сантиметрах ширини і довжини (перев. 60×90 см).

Один паперовий аркуш містить два фізичних друкарських аркуші, а облік паперу здійснюється в одиницях маси (кілограми, тонни), в одиницях площі (квадратні метри) (з навч. літ.);

Ти́тульна сторі́нка див. сторі́нка;

(6) Умо́вний друко́ваний (друка́рський) а́ркуш, полігр. – умовна одиниця виміру обсягу видання, що дорівнює друкованому аркушу форматом 60×90 см і признач. для розрахунку й порівняння друкованого обсягу видань різних форматів.

Вираження друкованих аркушів в умовних друкованих аркушах здійснюється за коефіцієнтами переведення, які визначають співвідношення площі паперового аркуша певного формату до площі умовного друкованого аркуша (з навч. літ.);

Обласна газета виходить тричі на тиждень тиражем 22 тис. примірників, обсягом 2 умовних друкарських аркуші (із журн.);

(7) Фізи́чний друко́ваний (друка́рський) а́ркуш, полігр. – одиниця виміру фізичного обсягу друкованого видання.

Паперовий аркуш, з якого формується фізичний друкарський аркуш, має два боки, тому з одного паперового аркуша утворюється подвоєне число сторінок (з навч. літ.).

АРКУШ – ЛИСТ

Аркуш, -а. Шматок, пласт якогось тонкого й плоского матеріалу певної форми й розміру – переважно паперу, картону, рідше фанери, заліза тощо. Вживається також як одиниця вимірювання обсягу книги, що дорівнює шістнадцяти сторінкам друкованого тексту. Авторський аркуш. Одиниця виміру обсягу твору, яка дорівнює 40 000 друкованих знаків. Друкований аркуш. Одиниця виміру обсягу видання, яка дорівнює половині паперового аркуша при стандартних форматах. Обліково-видавничий аркуш. Одиниця виміру друкованого видання, яка дорівнює 40 000 знаків, включаючи обсяг власне твору, а також усього іншого текстового й графічного матеріалу.

Лист. 1. р. -а. Тонкий шматок якогось матеріалу (зі словами паперу, паперовий майже не простежується). Вж. зі сл.: жерстяний, залізний, поліетиленовий, сталевий, фанерний, холоднокатаний, шиферний. 2. р. -а. Писане повідомлення, звертання тощо. 3. р. -а. Орган живлення рослини; листок. 4. р. -у, збірн. Листя (на рослині). Він дивився у вікно й не бачив ні вікна, ні синього весняного неба, ні садка, ні зеленого свіжого листу на деревах (І.Нечуй-Левицький); З-під торішнього листу вишпиговувалася молодесенька блідо-зелена трава (Григорій Тютюнник); В нетрях дичини було, Як трави та листу (Д.Павличко).

А́РКУШ (шматок паперу певної форми і розміру), ЛИСТО́К, ЛИСТ рідше, КА́РТКА заст., КА́РТА заст. Та й куплю Паперу аркуш. І зроблю маленьку книжечку (Т. Шевченко); Дівчина.. поралася в паперах і поклала перед Данилом листок цупкого паперу (М. Стельмах); І знову м'ятий розгортає лист Сошенко — і на контури Сатурна Уважно дивиться: так, справжній хист (М. Рильський); І брала я тоді паперу картку білу (Леся Українка); І, взявши карту, щоб на їй Писать споминник дорогий, Я в думці враз перелетів Ряди похованих голів (Я. Щоголів).

а́ркуш

[аркуш]

-ша, ор. -ше^им, м. (на) -ш'і, р. мн. -ш'іў

[arkusz]

ч.

arkusz

(паперу) leaf, sheet (of paper)

в аркуш — in folio (формат)

А́ркуш, -ша, -шеві, -шем; а́ркуші, -шів, -шам

【阳】 一张(纸)

Ark, blad

Ark, blad

Ark