ЧВИ́РКАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. чви́ркати і звуки, утворювані цією дією.
Серед непроглядного мороку ночі, густого дощового туману чулося тільки чвиркання води з-під ступні (Панас Мирний).
-я, с., розм.
Дія за знач. чвиркати і звуки, утворювані цією дією.
[czwyrkanńa]
с.
ćwierkanie