КАВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.
Пити каву; проводити час за питтям кави.
Банзай приходив до нього на каву (що не кажіть, а кавувати з Дімою та хіміком приємніше, ніж із директором) (Любко Дереш);
Кавувати із свіжими смачними тістечками в компанії старих друзів – справжня насолода (із журн.);
В Ужгороді люди починають кавувати дуже рано – вже о сьомій годині ранку під кафе стоять люди (з газ.).