ЕКСЕ́ДРА, и, ж., архт.
1. Напівкругла ніша з сидіннями вздовж стін.
Зовнішні екседри баптистерію мали форму граней (з наук. літ.);
Центральне приміщення Вознесенського храму в Полтаві з чотирьох боків замикається напівкруглими екседрами (з наук.-попул. літ.);
Кругла церква в Преславі складалася з трьох частин: круглого храму, притвору й атріуму. До центрального круглого простору примикало дванадцять напівкруглих екседр (з навч. літ.).
2. Павільйон для відпочинку, зібрань і бесід у формі напівкруглої ніші, яка завершується конхою.
Алупкінський палацово-парковий ансамбль почався з будівництва Азіатського павільйону, Чайного будиночка на березі моря, готелю та церкви. Е. Блор спроектував екседру як відкритий салон для концертів і вистав (з навч. літ.).
3. У давньогрецькій архітектурі – напівкруглий виступ у портику з місцями для сидіння.
Були при палестрі й кімнати відпочинку – екседри з лавами і стільцями. Там втомлені спортсмени мали змогу перевести дух (з навч. літ.).
4. У римській архітектурі – приймальня в житловому будинку.
Кожна кімната квартири в міському житловому будинку Стародавнього Риму мала свою функцію, напр., спальня, екседра (з навч. літ.).
-и, ж.
Напівкругла ніша з сидіннями вздовж стін; у давньогрецькій архітектурі – напівкруглий виступ у портику з місцями для сидіння, в римській – приймальня в житловому будинку, в середньовічній – апсида.