ВІ́ЯТИ (про повітря — рухатися), ПОВІВА́ТИ, ДУ́ТИ, ПОДУВА́ТИ, ПОДИХА́ТИ, ПОДИ́ХУВАТИ, ДИ́ХАТИ, ПРОВІВА́ТИ, ПРОВІ́ЮВАТИ, ПРОДУВА́ТИ, ПРОДИМА́ТИ, ДМУ́ХАТИ, ЗАВІВА́ТИ, ЗАДУВА́ТИ, ЗАДИМА́ТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПОТЯГА́ТИ (ПОТЯ́ГУВАТИ), ВІ́ЯТИСЯ рідше, ТХНУ́ТИ рідше, ПРОДИХА́ТИ розм.; СТУДИ́ТИ (про холодний вітер); РВА́ТИ, БУРХА́ТИ, ШУГА́ТИ, ШИБА́ТИ розм. (сильно поривчасто). — Док.: війну́ти, повійну́ти, повіну́ти, пові́яти, поду́ти, ду́нути, поду́нути, подихну́ти, дихну́ти, прові́яти, проду́ти, дмухну́ти, заві́яти, заду́ти, потягну́ти, потягти́, рвону́ти, шугну́ти, шугону́ти, шибну́ти, шибону́ти. Вітер віє і стогне, квилить (Б. Грінченко); Легенький вітерець повівав, неначе подихував од заходу і шелестів листком (І. Нечуй-Левицький); Дме сильний, але теплий вітер (М. Коцюбинський); Падав дрібний сніжок, подував різкий вітер (А. Хижняк); Подув холодний вітер, почалися заморозки (Д. Бедзик); Теплий вітер дихав з-за Дніпра (М. Чабанівський); А там коло дверей так хороше: вітерок легенький провівав (Панас Мирний); Світило сонце, помалу продував запашний степовий вітрець (С. Васильченко); Сей-то вітер.. як дмухнув, так де і хмари подівалися (Г. Квітка-Основ'яненко); Холодний вітер тяг з півночі (Г. Коцюба); З Дніпра потягнув вітрець (Марко Вовчок); Хіба тобі (вітре) немає простору віятися попід небосклоном (Панас Мирний); На його притомлені нерви неначе тхнув свіжий, холодненький вітер (І. Нечуй-Левицький); Вітерець устиг обтрусити росу з віт, приємно продихав крізь дерева (І. Ле); Студив холодний морський вітер (І. Микитенко); Насилу на ґаночок вибралась (дівчина), так рвав вітер (А. Головко); Вітри в очеретах бурхали І Псьол стогнав і клекотав (Л. Боровиковський); Через кілька хвилин весела ватага рушила на гору. Без будь-яких перепон шугав тут вітер (А. Шиян).
ОЧИЩА́ТИ (від домішок, чогось стороннього, зайвого), ОЧИ́ЩУВАТИ, ПЕРЕЧИЩА́ТИ (перев. про зерно); ВІ́ЯТИ, ПРОВІ́ЮВАТИ, ПРОВІВА́ТИ (про зерно — на вітрі або віялкою); ПРОМИВА́ТИ (водою, рідиною); РАФІНУВА́ТИ спец. (про жири, метали); КЛЕРУВА́ТИ спец. (про олію, цукор тощо — робити світлим, прозорим); ДИСТИЛЮВА́ТИ спец. (про рідину — переганяючи); ФІЛЬТРУВА́ТИ, ПРОФІЛЬТРО́ВУВАТИ, ВІДФІЛЬТРО́ВУВАТИ (перев. за допомогою фільтра). — Док.: очи́стити, перечи́стити, прові́яти, проми́ти, рафінува́ти, клерува́ти, дистилюва́ти, профільтрува́ти, відфільтрува́ти. (Шумейко:) Вигадав я таку машину — зерно очищати (І. Микитенко); Тоді молотили хліб ціпами, зерно провіювали лопатами та перечищали решетами (М. Кропивницький); Настане ніч — заставить (глитай) на току при місяці товктися, гарманувати до зорі або намолочене віяти (О. Гончар); Зерно мама провівала на вітру і несла до млина (І. Чендей); Промивати породу; Рафінувати олію; Дистилювати воду; Фільтрувати розчин.
ПРОВІ́ЮВАТИ, юю, юєш і ПРОВІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОВІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док.
1. що і без прям. дод. Рухатися (про повітря); віяти.
Воздух весняний [повітря весняне] провіває, а мене обгортає туга за людьми, за життям! (О. Кобилянська);
Як прийде отара, то й не впізнають вівці свого водопою: де вчора місили багно, сьогодні стало сухо та чепурно, а скособочену сталеву їхню ринву хтось підважив, підняв, аж вітерець тепер попід нею провіває... (О. Гончар);
Вітерець ані провіє – повітря гаряче стоїть на одному місці (Панас Мирний);
// Обдавати подувом рухомого повітря.
Проти вітру пасе череду пастух. Вітер освіжа тварину, провіва... (К. Гордієнко);
Надворі хворому полегшало. Різкий вітер провівав благенькі ноші (Я. Качура);
// чим і без дод., безос. Продувати протягом.
В сінях камениці було холодно, провівало (І. Франко).
2. що і без прям. дод. Подувом рухомого повітря очищати зерно від полови й сміття.
А он господар на тоці Весь день без втоми і без тями Із сином промахав ціпами, Провіяв намолот і власним Очам не вірить (І. Франко);
Наставив [Нагнибіда] руку, полови гребнув і провіяв над долонею (А. Головко);
Молотили хліб ціпами, зерно провіювали лопатами (з мемуарної літ.);
Зволожене насіння підсушують, перелопачують, провіюють і розстеляють тонким шаром у відповідно обладнаних зерносховищах (з наук. літ.).
-юю, -юєш і провівати, -аю, -аєш, недок., провіяти, -ію, -ієш, док.
1) перех. і неперех.Рухатися (про повітря); віяти. || Обдавати подувом рухомого повітря. || чим і без додатка, безос. Продувати протягом.
2) перех. і без додатка. Подувом рухомого повітря очищати зерно від полови й сміття.
недок. провіювати, док. провіяти
(на віялці) to winnow