СТІ́СНЕНИЙ

СТІ́СНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до стісни́ти 1. Він почав чутися ще більше стісненим серед тих тісних стін (Фр., І, 1955, 297). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 717.