СКРІ́ПЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до скріпи́ти.
– Хочеш суниць? – простягає [дівчинка] до мене повну козубеньку, посередині скріплену прутиком (М. Стельмах);
Їх [грошей] було таки багато, скріплених упоперек білим клеєним папером (В. Козаченко);
Клеверисько було рівне, скріплене крижаною кіркою (Є. Гуцало);
[Ковшик:] Ми даємо посвідку про шлюб .. А це документ, в якому записано про любов і скріплена державою сім'я... (О. Корнійчук);
// скрі́плено, безос. пред.
Весіллям Лева з дочкою короля Бели було скріплено угорсько-руський союз (А. Хижняк);
Канцелярія гетьмана виготовила листа до його величності і повноваження полковникам. І те, і друге було урочисто скріплено (Іван Ле);
Шлюб скріплено, на пальці надіті обручки як символ вірності на все життя (із журн.).
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до скріпити. || скріплено, безос. присудк. сл.
[skripłenyj]
прикм.
spięty, sczepiony
Скрі́плений, -на, -не