ТО́РБА, и, ж.
Вид дорожнього мішка, що його носять звичайно за плечима.
Взяла [мати] торбу, пішла селом, На вигоні сіла І в село вже не верталась (Т. Шевченко);
Андрій збирається йти на нічну зміну. Бере торбу з їжею, шапку і виходить з хати (Ю. Яновський);
У торбі за плечима в нього лежали шматок оленячого м'яса та кілька сухарів (М. Трублаїні);
* У порівн. Діти все дивуються. “І де ви, бабо, видрали таких казок та приказок?” – “Е, голуб'яточки! Голова, як торба; що знайдеш, то й покладеш” (Дніпрова Чайка);
// у знач. присл. то́рбу, розм. Багато чогось.
– Чи ж треба, хлопці, випускати пана? Їй-бо, він ще привезе торбу лиха і мішок біди (М. Стельмах).
◇ Ви́шептатися як рак у то́рбі див. виші́птуватися;
(1) З то́рбою піти́ по хата́х (д) див. іти́;
Іти́ (ходи́ти) / піти́ з торба́ми (з то́рбою) [по ха́та́х] див. іти́;
Не ва́ртий (не варт) [і] ви́їденого яйця́ (ви́шкварки, ді́рки з бу́блика, фу́нта кло́ччя, то́рби сі́чки і т. ін.) див. ва́ртий;
Носи́тися / розноси́тися як (мов, ні́би і т. ін.) [ду́рень] із сту́пою ([ци́ган, ста́рець] з пи́саною то́рбою) див. носи́тися;
(2) По́вна то́рба – дуже багато.
І не криється баба: тільки зачепи – вона тобі повну торбу розкаже (Дніпрова Чайка);
Вже моря додому привезе чи не привезе [Федір], а розповідей назбирається повна торба (Ю. Збанацький);
По́вну то́рбу розказа́ти див. розка́зувати;
Пусти́ти (з то́рбою) з торба́ми [по сві́ту] див. пуска́ти;
(3) Стара́ то́рба, зневажл., фам. – людина похилого віку.
Лихе мене напустило .. промовляти до тої старої торби (Л. Мартович);
(4) То́рба ли́ха і мішо́к біди́ – дуже багато неприємностей.
І неждано біля плоту його наздогнали селянські голоси: – Чи ж треба, хлопці, випускати пана? Їй-бо, він ще привезе торбу лиха і мішок біди (М. Стельмах);
Торби́ начепи́ти (почепи́ти) див. начі́плювати;
Як (мов, ні́би і т. ін.) рак у то́рбі див. рак¹.
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.
Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке.- Попов М.,1907.
Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.- Михельсон А.Д.,1865.
Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.
СУ́МКА (предмет, виготовлений із шкіри, тканини і т. ін., що має форму мішечка або футляра з ручками і служить для перенесення чогось); РА́НЕЦЬ (похідна військова або школярська сумка, яку носять на спині); ПІДСУ́МОК (невелика шкіряна для патронів); САКВОЯ́Ж (дорожня сумка з цупкої тканини або шкіри з замком); ПОРТПЛЕ́Д (дорожня сумка для пледа і постільних речей); РИДИКЮ́ЛЬ заст. (жіноча сумочка); САК заст. (з цупкої тканини); ТА́ШКА заст. (військова сумка, яку носили через плече). У руці тримала (жінка) чорну господарську сумку, з якої виглядали морква й буряки (Є. Гуцало); Санітарна сумка; Проходили мимо одна за одною роти солдатів з рушницями на плечі, шинелями через плече і ранцями за плечима (Ю. Смолич); Учнівський ранець; У дівчини мрійні глибокі очі, невиспане й трохи сумовите лице та старомодний саквояж у руці (П. Козланюк); Софія витягла з ридикюля кілька срібних монет (А. Шиян); З кошиками, саками, корзинами і всякою всячиною тяглися (люди) вулицею на базар (Панас Мирний); Ремені від порохівниці і ташки.. перехрещували могутні груди (Довбуша) (Г. Хоткевич). — Пор. то́рба.
ТО́РБА (невеликий дорожній мішок), ТОРБИ́НА, СУ́МА, КА́ЙСТРА діал., ТА́ЙСТРА діал., ТАЙСТРИ́НА діал., ША́НЬКА діал., ША́ЛЬКА діал.; СИ́ДІР жарт. (з харчами). А в іншого сіромахи Ні хати, ні поля, Тільки торба, а з торбини Виглядає доля (Т. Шевченко); За плечима чимала шкуратяна сума (Д. Мордовець); Козаки підголювали чуби, діставали з кайстрів чисті сорочки (П. Панч); Чия ж тота дівчинонька, чи не пана майстра, На голові два ґердани, через плечі тайстра (коломийка); — Ільку, ти піди додому, візьми дві тайстрини, положи хліба й сала, якщо є, а я тебе чекатиму біля могили (М. Томчаній); До сідла її коня приторочено шаньки з харчами (І. Ле); Грицько примостив сидір у головах, обхопив його поміцніше руками й одразу ж заснув (А. Дімаров). — Пор. су́мка.