ФІА́ЛКОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до фіа́лка.
Через загорожі звисали фіалкові гліцинії (П. Панч);
Фіалковий запах.
2. Кольору фіалки; фіолетовий.
А тая жінка в фіалковій сукні .. була колись вродлива, Мов квітка гарна, любая Марія! (Леся Українка);
Вечори падали на Дніпро з усієї сили, вечори фіалкові, вечори смоляні (Ю. Яновський);
Стояв невеличкий селянський коник з веселими фіалковими очима (М. Стельмах).
3. у знач. ім. фіа́лкові, вих, мн. Родина рослин, до якої належать різні фіалки.
Фіалкові потребують особливого догляду (з газ.).
ФІОЛЕ́ТОВИЙ (про колір), ФІА́ЛКОВИЙ, БУЗКО́ВИЙ, ЛІЛО́ВИЙ (світліший). Зацвіли айстри, переливаючись синіми, рожевими, білими, фіолетовими барвами (І. Цюпа); А тая жінка в фіалковій сукні... Ох, жінка та була колись вродлива (Леся Українка); Море міниться — сизе, бузкове, А надвечір воно золотиться (П. Воронько); Діти кинулися одно перед другим рвати чудові квіти: рожеві гвоздички, лілові дзвіночки й золотисто-жовтий яскер (Н. Кобринська).
-а, -е.
1) Прикм. до фіалка. Фіалковий запах.
2) Кольору фіалки; фіолетовий.
••
Фіалковий корінь — кореневище деяких видів рослин із роду ірису, що містить ефірну олію.
Violet; violaceous
фіалковий корінь — orris-root, iris-root
фіалкові — бот. viola
фіа́лковий
[ф'іалковией]
м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і
[fiałkowyj]
прикм.
fiołkowy