ВІДШПИЛЮВАТИ

ВІДШПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДШПИЛИ́ТИ, илю́, и́лиш, док., що.

1. Відколювати, відкріпляти що-небудь зашпилене, пришпилене.

Я наблизився до дошки, відшпилив наказ (Ю. Збанацький);

Достатньо відшпилити спинку, і сидіння трансформується в подушку-сидіння (з наук.-техн. літ.);

Як на мене, то замок в дитячому кріслі значно тяжче відшпилити, ніж звичайний ремінь безпеки (з Інтернету).

2. перен., жарг. Те саме, що відстіба́ти 2.

За просування своїх політичних ідей спонсори будуть йому щось відшпилювати (з Інтернету).

ВІДЧЕПИ́ТИ (звільнити предмет, який до чогось причеплений або зачеплений), ВІДШПИЛИ́ТИ, ВІДКРІПИ́ТИ. — Недок.: відчі́плювати, відчіпля́ти, відшпи́лювати, відкрі́плювати, відкріпля́ти. Богун відчепив тим часом шаблю (Я. Качура); Дивлюсь, вона одчіплює одну квітку і, піднявши руку, кидає вниз (І. Нечуй-Левицький); Я наблизився до дошки, відшпиливши наказ (Ю. Збанацький).

недок. відшпилювати, док. відшпилити

to unpin, to unfasten, to undo