ХИЛИТИСЯ, ЛЮСЯ, ЛИШСЯ,
Хилитися, люся, лишся, гл.
1) Клониться, наклоняться, склоняться. Не рад явір хилитися — вода корень миє. Н. п. Мій таточку, мій ріднесенький! до кого ж ми будемо тулиться й хилиться? Мил. 188.
2) — під ко́го. Быть покорнымъ кому, быть подъ чьей властью. Під мене хиляться і добрі, й злющі. К. ПС. 43.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 397.