ПОВЧОРА́ШНЬОМУ

ПО-ВЧОРА́ШНЬОМУ, присл. Як учора. Дощ.. по-вчорашньому сіяв, як крізь сито (Мирний, І, 1949, 335); На колгоспному подвір’ї біля возів, біля коней якось не по-вчорашньому метушилися колгоспники (Панч, В дорозі, 1959, 229). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 698.