ЕНТЕРОБАКТЕ́РІЇ, ій, мн. (одн. ентеробакте́рія, ї, ж.).
Кишкові бактерії.
Слизова оболонка у хворих колонізована переважно аеробними умовно патогенними ентеробактеріями, стафілококами, ентерококами (з наук. літ.);
Присутність у водоймах пестицидів може призвести до несподіваного ефекту: деякі види мікроорганізмів одержують екологічну перевагу, що неминуче позначиться на поведінці ентеробактерій і спричинить підвищення ризику зараження гострими кишковими інфекціями (з наук. літ.).
-ій, мн., мед.
Кишкові бактерії.