ВИСОКООСВІ́ЧЕНИЙ, а, е.
Із ґрунтовною освітою, з глибокими знаннями.
На щастя, вітчим (до речі, теж учитель) був людиною великої і щедрої душі, високоосвіченою й інтелігентною (Д. Бузько);
Директора спокусила перспектива мати в ролі коректора високоосвічену людину (Б. Антоненко-Давидович);
Серед них [заарештованих] теж були поети, високоосвічені люди (І. Пільгук).
високоосві́чений
[виесокооусв’ічеинией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
-а, -е.
З широкою освітою, з великими знаннями.
Highly educated, highbrow