КАВЗУВАТИ, ЗУ́Ю, ЄШ,
Кавзувати, зу́ю, єш, гл.
1) Порицать, бранить. Кавзує мене межи люди. Вх. Зн. 23. См. Кабзувати 2.
2) Жаловаться, роптать, выражать свое неудовольствіе. Вх. Зн. 23.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 205.