ПОВОЙО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до повоюва́ти.
Він уявляв себе великим привідцею – як Наполеон .. І бачить себе, як на пишному коні він уїздить у повойовану столицю (Б. Грінченко).
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до повоювати.
Повойо́ваний, -на, -не