ПЛА́НОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до план¹ 2.
Плановий характер економіки;
// Який складає виробничі плани та стежить за їх здійсненням.
Плановий відділ.
2. Який спирається на планування (див. планува́ння¹); здійснюваний за планом.
Потяглися довгі валки полонених. Випавши з орбіти загального планового руху, брели поволі й без мети (О. Довженко);
Планове керування виробництвом.
3. Передбачений, визначений планом (у 1, 2 знач.).
Планові розбивки визначають розташування споруди на місцевості та її розміри (з наук. літ.);
Планові завдання збільшуйте (Ю. Яновський).
-а, -е.
1) Прикм. до план I 2). || Який складає виробничі плани та стежить за їх здійсненням. Плановий відділ.
2) Який спирається на планування (див. планування I); здійснюваний за планом. Планове керування виробництвом.
3) Передбачений, визначений планом (у 1, 2 знач.).
••
Планова економіка — економіка країни, в якій на державному рівні проводиться директивне планування усіх форм економічної діяльності.
ПЛА́НОВИЙ (здійснюваний за планом), ПЛАНОМІ́РНИЙ, ЦІЛЕСПРЯМО́ВАНИЙ, СПРЯМО́ВАНИЙ. Було закладено початок для планової колективної праці (з журналу); Планомірний перерозподіл кадрів (з журналу); Щоб створити футбольну команду високого міжнародного класу, потрібні цілеспрямовані, чітко скоординовані зусилля багатьох фахівців (з газети); Розкриття закономірностей синтезу складових частин молока, м'яса, вовни, яєць послужить основою спрямованої зміни якості тваринницької продукції (з журналу).
Planned; routine; (що складає плани) planning
плановий відділ — planning section (department)
планова економіка — planned economy
планова перевірка — routine check, routine inspection
пла́новий
[плановией]
м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і
[płanowyj]
прикм.
planowy
【形】 (有) 计划的; 计划化的; 设计的
Планове господарство 计划经济
Planmässig
Planmessig
Planmæssig