ВСПІД (УСПІД), присл., діал.
Вниз.
Два парубки стояли, як звичайно, коло корби, але не крутили, – видко було, що іно що спустили одного вспід і ждали дзвінка, коли мають тягнути вгору кибель з воском (І. Франко);
Дарабчина [дараба] зразу потонула вспід, так що їхати довелося, стоячи по коліна у воді (Г. Хоткевич).
(успід), присл.
Наниз. Покласти вспід шухляди.
Вспід, присл.