СКОШЕНИЙ

СКО́ШЕНИЙ¹, а, е.

Дієпр. пас. до скоси́ти¹.

Хлопець .. дихнув пречистим повітрям, насиченим теплою парою, розігрітою в лісі живицею та пахощами цвітів [квітів] і скошеної десь на лісовій поляні трави (І. Франко);

Серед лугів з покосами м'якого, недавно скошеного сіна .. стоїть невисока будівля (Л. Дмитерко);

Виноградні лози навпроти бункерних печер були скошені кулеметами, наче косами (О. Гончар);

Виростеш колись, сину, дізнаєшся, як умирали ми під стінами не одного Сталінграда, .. як падали, скошені вогнем ворожих мін і кулеметів, ідучи в атаки (І. Цюпа);

На платформах ешелонів лежать покотом хворі, поранені. Сотні, тисячі їх, покривавлених у боях, скошених тифом, мучаться на возах, на відкритих платформах (О. Гончар);

* У порівн. Як скошені, всі троє впали на зім'ятий сніг (Іван Ле);

// у знач. прикм.

Вже луки почервоніли під промінням заходу; скошена трава ще дужче запахла (І. Нечуй-Левицький);

Пахло пилом, прибитим за ніч росою, скошеним хлібом (Є. Кравченко);

Від ріки віяло теплом, від скошеного лугу – розіпрілою за день на сонці травою (Григорій Тютюнник);

// ско́шено, безос. пред.

На сизих луках скошено отаву, І літо буйне в береги ввійшло (М. Рильський).

СКО́ШЕНИЙ², а, е.

1. Дієпр. пас. до скоси́ти².

Кам'яні площини еркерів звернені на південний захід, а скло вікон скошене так, що жарке літнє сонце не буде перегрівати кабінети (з наук.-попул. літ.);

Широко розкинувши могутні, скошені назад стрілоподібні крила, мчить у повітрі красивий літак обтічної форми (з наук.-попул. літ.);

Його масненькі очі, скошені вбік, уникали прямої зустрічі з поглядом Євгена Панасовича (В. Речмедін);

// у знач. прикм.

Край міста зупинився чоловік, затуманеним, скошеним поглядом зміряв далину (М. Стельмах).

2. у знач. прикм. Перекошений на один бік, викривлений.

Миттю перехопився [Терешко] через скошений перелаз, перебіг невеличке подвір'я (Г. Епік).

ВИ́КРИВЛЕНИЙ (перев. про обличчя, губи тощо — який має неприродний вигляд), СКРИ́ВЛЕНИЙ, ПЕРЕКРИ́ВЛЕНИЙ, ПЕРЕКО́ШЕНИЙ, СКО́ШЕНИЙ, СПОТВО́РЕНИЙ підсил. Його викривлене гнівом обличчя і грубий окрик вразили Юлю (Григорій Тютюнник); Лука ледве просовував крізь скривлений рот свій скоцюрблений синій язик (О. Маковей); Андрійко.. витер мокре обличчя хусткою і з перекривленим від болю лицем повернувся до матері (П. Панч); В куті на полику підвелась.. Валентина. Її губи були перекошені (О. Досвітній); Його масненькі очі, скошені вбік, уникали прямої зустрічі з поглядом Євгена Панасовича (В. Речмедін).

КО́СИЙ (розташований похило до горизонтальної або вертикальної площини), НАВСКІ́СНИЙ (НАВКІ́СНИЙ), СКІСНИ́Й, ПОХИ́ЛИЙ, СКО́ШЕНИЙ, ПЕРЕКО́ШЕНИЙ (який скривився на один бік). Сонце спустилось низько, заглянуло в вікна косим промінням (І. Нечуй-Левицький); Його навскісні брови, як два ріжки, високо виповзають на лоб (М. Стельмах); Довжелезні скісні пасма сонячного світла пронизували лісову сутінь (Ю. Бедзик); На сонці стояла похила дошка із прорізаним вздовж неї звивистим жолобком (Ю. Яновський); Наймит миттю перехопився через скошений перелаз (Г. Епік); Хоч зовні павільйон здавався непоказним і трохи перекошеним, та зате діти могли тут сховатися від дощу, гратися (О. Бойченко).

КО́СИЙ (який має негоризонтальний розріз — про очі); СКО́ШЕНИЙ, ПЕРЕКО́ШЕНИЙ (звернутий у якийсь бік — про очі, погляд). У невістки.. народився син. Він косоокий, тому що у матері красуні Юлі теж косі очі (О. Довженко); Край міста зупинився чоловік, затуманеним, скошеним поглядом зміряв далину (М. Стельмах); З виду він більш походив на звіряку, як на чоловіка: вирлоокі перекошені очі дивились хижо, ніс з роздутими ніздрями задрався догори (О. Стороженко).

ПОХИ́ЛИЙ (який відхиляється від вертикального або горизонтального положення, пролягає, розташовується в напрямку між вертикальним і горизонтальним положенням), СКІСНИ́Й, КОСИ́Й, СКО́ШЕНИЙ, ПЕРЕКО́ШЕНИЙ, ЗРІ́ЗАНИЙ, СКО́СИСТИЙ діал. Їй.. приснився справжній сон: ..як він ото відходить від неї похилою кладкою вділ (О. Забужко); Кам'яні брили, скісні й округлі виступи нависають над Єнісеєм, звужують і поглиблюють його ложе (Ю. Збанацький); Сонце заходило. Косе проміння падало на річку Білу (Г. Хоткевич); Зовні вона (високочастотна піч) схожа на домашній холодильник, але має трохи скошений верх (з журналу); У пристанційному скверику на перекошеній лаві знайшов (Несвітайло) собі місце (В. Вільний); Одягнений (чоловік) у довгий сірий прорезинений макінтош, певне ще довоєнного покрою, з зрізаними плечима (В. Козаченко); Пашить медами скосиста гора (Л. Костенко).

[skoszenyj]

прикм.

skoszony

Mowed (down)

Ско́шений, -на, -не