БРИНІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. брині́ти 1 і звуки, утворювані цією дією.
Він несе в собі весь гомін землі, од тихого бриніння мушки до гуркоту грому (М. Коцюбинський);
Всі .. почули металічне бриніння. З моря йшов літак (М. Трублаїні);
Погляд дівчини торкнувся якоїсь забороненої струни і вона забриніла, озвалася... Він [Андрій] ще спробував утримати оте жагуче бриніння (Г. Колісник).
-я, с.
Дія за знач. бриніти.
Sounding, phonation; vibration; quaver, trill, tremour
Брині́ння, -ння, -нню, -нням