— 1. Металлический прут, по которому скользит блок какой-нибудь снасти при переносе паруса с одного борта на другой. 2. Попутный ветер, поветерь (волж.).
Самойлов К. И.Морской словарь. - М.-Л.: Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР,1941
EdwART.Толковый Военно-морской Словарь,2010
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Павленков Ф.,1907.
Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке.- Попов М.,1907.
ПОГО́Н, а, ч.
Знак розрізнення у вигляді широкої нашивної або накладної смуги, прикріпленої до плечей військового чи іншого форменого одягу.
Злегка обдряпаний твердим холодом гудзиків і погонів, Доря припав з довір'ям до батька (М. Коцюбинський);
Тепер на ньому був новий формений костюм з блискучими погонами інженер-майора тяги (О. Донченко);
Солідний провідник з сивими підстриженими вусами й акуратно пришитими залізничними погонами перевірив його квиток (В. Собко).
-а, ч.
1) Знак розрізнення у вигляді широкої нашивної або накладної смуги, прикріпленої до плечей військового чи іншого форменого одягу.
2) мисл. Ремінь для ношення рушниці на спині. || Ремінь для ношення добутих зайців. || Ремінь з кільцем, до якого кріпляться кілька ременів – поводків для кількох мисливських собак.
ПОГОН, метал. прут, по к-рому на гребн. судах и парусн. яхтах ходит коуш с блоком от шкотов задн. паруса; устанавливается в самой корме шлюпки и служит для облегчения переноса шкотов при поворотах под парусами. П-ми назывались также медныя дуги орудийных палубн. установок, по к-рым скользило орудие при его поворотах в гориз-ной плос-ти. |
2. fraktsioon
3. kanderihm
4. pagun
5. õlak
6. õlarihm
м. воен.
patte f d'épaule
офицерские погоны — pattes d'épaule d'officier
Rzeczownik
погон m
naramiennik m
hombrera f
військ.
shoulder strap
【阳】 军 肩章
سردوشي
• frakce
• nárameník
utepe wa begani (tepe)