ПРОВОДЖА́ЮЧИЙ, а, е, рідко.
Який когось проводжає.
Бистрим оком окинула вона проводжаючих її вартових (І. Франко);
// у знач. ім. проводжа́ючий, чого, ч., проводжа́юча, чої, ж. Той (та), що проводжає від'їжджаючих.
Всі з явним нетерпінням ждали, коли нарешті рушить поїзд. Це було бажання і пасажирів, і проводжаючих (М. Трублаїні);
Тисячі людей – воїнів і проводжаючих – замовкли в ці останні хвилини прощання (А. Хижняк).
-а, -е, розм.
Дієприкм. акт. теп. ч. до проводжати. || у знач. ім. проводжаючі, -чих, мн. Ті, що проводжають від'їжджаючих.