Значение слова "АЕРАЦІЯ" найдено в 14 источниках

АЕРАЦІЯ

найдено в "Фармацевтичній енциклопедії"

АЕРАЦІЯ (грец. aer — повітря) — штучне збагачення поживного середовища стерильним повітрям або киснем з метою збільшення виходу біомаси при культивуванні (насамперед глибинному) аеробних мікроорганізмів у рідкому поживному середовищі. Найбільший вихід біомаси можна отримати при створенні оптимальної концентрації кисню, оскільки численні види мають характерні для них константи мінімальної, максимальної та оптимальної концентрації кисню. Широко використовується у промисловій мікробіології. Мікроорганізми здатні споживати лише розчинений кисень. Водночас мінеральні солі та органічні сполуки можна додавати до поживного середовища у концентраціях, що забезпечують ріст бактерій протягом декількох годин і навіть днів; з молекулярним киснем це зробити неможливо, оскільки його розчинність дуже низька. Простий спосіб А. — струшування поживного середовища на спеціальних електричних гойдалках (рідше у барабанах, що обертаються, або шюттель-апаратах). Більш ефективне, особливо у промислових умовах, пропускання стерильного повітря під тиском у 0,2–0,5 атм. через товщу поживного середовища (так зване барботування) за допомогою спеціального приладу — аератора чи насоса. Повітря попередньо стерилізують пропусканням крізь фільтр з неадсорбуючої вати або іншого матеріалу. Недоліками такого розпилювального способу А. є низький ККД (у середовищі зостається лише 5–10% повітря, що подається) та піноутворення, яке перешкоджає розчиненню атм. повітря у поживному середовищі і може послужити причиною лабораторного зараження. Таких недоліків немає у вихровому способі аерації (з використанням пропелерів-мішалок). У виробничих умовах глибинне вирощування мікробів здійснюють у хемостатах і турбідостатах з автоматично регульованою А. При А. лабораторних культур штамів-продуцентів слід мати на увазі, що надмірна А. гальмує ріст культури, тому виникає необхідність періодичного замірювання насиченості середовища киснем повітря і знання потреби у кисні виду, що культивують. Насиченість киснем середовища може бути встановлена сульфітним способом.

 Биотехнология. В 8 кн. / Под ред. Н.С. Егорова, В.Д. Самуилова. Кн. 1: Проблемы и перспективы / Н.С. Егоров, А.В. Олескин, В.Д. Самуилов. — М., 1987; БЭС. В 2 т. / Гл. ред. А.М. Прохоров — М., 1991. — Т. 1; Словник з мікробіології, вірусології, імунології та інфекційних хвороб / За ред. Г.К. Палія. — Вінниця, 1995.

Стрілець О.П.

найдено в "Гірничому енциклопедичному словнику"
аэрация - aeration - Belüftung, Belüften, Aeration, Luftwechsel, Durchlüftung, Auflockerung - керований обмін повітря або насичення речовин (рідин, ґрунту тощо) повітрям. У гірничій промисловості здійснюється при провітрюванні кар’єрів, у виробничих приміщеннях (напр., А. аґломераційних і збагачувальних фабрик), а також у гідротехнічних процесах (відстійних басейнах шахтних, кар’єрних, стічних фабричних вод, системах підготовки бурових розчинів і ін.). А. будівель відбувається за рахунок різниці густин зовнішнього і внутрішнього повітря і впливу вітру на стіни і покриття будівель. А. рідин відбувається під час очищення виробничих стічних вод від шкідливих домішок (гідроокису заліза, сірководню та інших хімічних сполук) перед викиданням у природні водойми, під час інтенсифікації процесів збагачення, буріння свердловин, відкачуванні води з допомогою ерліфта та ін.
найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

АЕРА́ЦІЯ, ї, ж., спец.

Насичення повітрям або киснем (води, ґрунту і т. ін.).

Для боротьби з бур'янами, знищення кірки і поліпшення аерації ґрунту посіви до появи сходів боронують легкими боронами (з наук. літ.);

// Вентиляція приміщень.

Аерація – це безперервна зміна повітря в приміщенні (із журн.).


найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-ї, ж., спец.

Природне надходження або механічне введення атмосферного повітря в приміщення, воду, ґрунт та інші середовища.

••

Аерація будинків — природна вентиляція приміщень.

Аерація води — збагачення води киснем, вилучення з неї шкідливих домішок.

Аерація ґрунту — газообмін ґрунтового повітря з атмосферним.



найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-ї, ж. , спец. Природне надходження або механічне введення атмосферного повітря в приміщення, воду, ґрунт та інші середовища.
Аерація будинків — природна вентиляція приміщень.
Аерація води — збагачення води киснем, вилучення з неї шкідливих домішок.
Аерація ґрунту — газообмін ґрунтового повітря з атмосферним.

найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"
аера́ція (від грец. άήρ – повітря) 1. Провітрювання, збагачення на повітря. 2. А. будинків – природна вентиляція приміщень. 3. А. води – збагачення води на кисень повітря в аеротанках, аерофільтрах, біофільтрах, вилучення з неї шкідливих домішок. 4. А. грунту – газообмін ґрунтового повітря з атмосферним.
найдено в "Словнику іншомовних слів"
аерація; ж. (гр., повітря) 1. Провітрювання, збагачення на повітря. 2. А. будинків - природна вентиляція приміщень. 3. А. води - збагачення води на кисень повітря в аеротанках, аерофільтрах, біофільтрах і вилучення з неї шкідливих домішок. 4. А. грунту - газообмін ґрунтового повітря з атмосферним.
найдено в "Українсько-польському словнику"

[aeracja]

ж.

aeracja техн., будівн.


найдено в "Большом украинско-русском словаре"


імен. жін. родуспец., фіз.аэрация


найдено в "Українсько-англійському словнику"

Aeration

аерація ґрунту — aeration of soil


найдено в "Архітектурі і монументальному мистецтві"
(грец.) Повітрообмін між окремими приміщеннями або кімнатами і зовнішнім середовищем.
найдено в "Орфографічному словнику української мови"
аера́ція іменник жіночого роду
найдено в "Украинско-русском политехническом словаре"
гидр.; техн. аэрация
T: 28