УДАРЯ́ННЯ (ВДАРЯ́ННЯ), я, с.
Дія за знач. ударя́ти.
У разі вдаряння ударником по корпусу дзвона виникає однотонний металевий протяжний звук, який поширюється в навколишньому просторі (з навч. літ.);
Ми так дружно викрикували для неї [Надьки] свій величальний спів, неодмінно з розгонистим ударянням на останньому складі... (О. Гончар).
(вдаряння), -я, с.
Дія за знач. ударяти (вдаряти).