ЛЕГІОНЕ́РСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до легіоне́р.
Намальовано карту на пергаменті (телячій шкурі), яким був обтягнутий парадний легіонерський щит (з наук.-попул. літ.);
Тренерові галичан Миронові Маркевичу додалося проблем – з легіонерського розмаїття створити зіграний колектив (з газ.);
У команді прижився досить швидко, хоча були деякі побоювання, адже це мій перший легіонерський досвід (з газ.).
(1) Легіоне́рський рух – політична течія в Румунії в першій половині ХХ ст., ідеологією якої був традиціоналістсько-консервативний релігійно-національний культ, тісно пов'язаний з правим містицизмом.
Я вірю в перемогу легіонерського руху, тому що я вірю у свободу, у владу душі над біологічним й економічним детермінізмом (з наук.-попул. літ.).
[lehioners'kyj]
прикм.
legionerski
-а, -е.
Прикм. до легіонер.
Legionary