НЕЗДУЖАТИ, ЖАЮ, ЄШ,
Нездужати, жаю, єш, гл.
1) Не имѣть силъ, быть не въ силахъ. Конфедерат п’яний нездужа встать. Шевч. 140. Четвертинський нездужав більш бороться з своїм коханням. Стор. МПр. 72.
2) Быть больнымъ, болѣть, хворать.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 548.