НЕКВАПЛИВИЙ

ЗАБАРНИ́Й (про людину — який бариться, робить щось не поспішаючи), ЗАБА́РЛИВИЙ, НЕКВАПЛИ́ВИЙ, НЕКВАПНИ́Й, НЕПОКВА́ПЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШНИЙ, ЗАГА́ЙНИЙ, НЕХАПЛИ́ВИЙ розм. Забарнії гості забарилися в хаті (Словник Б. Грінченка); Полонені почали в'яло, неквапливо шикуватися.. Найбільш забарливих (фельдфебель) "підохочував" грушевим ціпком (В. Козаченко); Ця команда ("Струнко!") заспіла кількох особливо неквапливих ще поза шеренгою, і вони, підходячи, пристроювались з лівого флангу (Ю. Смолич); Прачки, в білих халатах, у білих косиночках, неквапні й спокійні, походжали поміж машин (П. Загребельний); Старий був дужий, широкий у плечах, у руках непоквапливий (Л. Первомайський); Якби котромусь з лужинців-старожилів сказали раніше, що в Луцьку продукуватимуть автомашини, непоспішливий волиняк, напевне, гірко всміхнувся б (з газети); Загайний у жестах і дерев'яний у позах, Аршин раптом дивовижно пожвавішав (І. Волошин). — Пор. 2. пові́льний.

ПОВІ́ЛЬНИЙ (який здійснюється, відбувається, впливає тощо протягом досить тривалого часу), НЕШВИДКИ́Й, НЕСПІ́ШНИЙ, НЕПОСПІ́ШЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШНИЙ, НЕКВАПЛИ́ВИЙ, НЕПОКВА́ПЛИВИЙ, НЕКВАПНИЙ, СПОКІ́ЙНИЙ, ПОВА́ЖНИЙ, ТИ́ХИЙ, РОЗТЯ́ГНУТИЙ, СО́ННИЙ розм., ДЛЯ́ВИЙ розм., ЛІНИ́ВИЙ розм., ЛЕДА́ЧИЙ розм., ЛІНЬКУВА́ТИЙ розм., ОПІ́ШНИЙ діал., ПИ́НЯВИЙ діал.; МЛЯ́ВИЙ (який відбувається, здійснюється без напруження); УПОВІ́ЛЬНЕНИЙ (з меншою швидкістю). Вона поправила долонею посічене волосся, що спало їй на лоба, поправила повільним і наче аж не своїм рухом (Є. Гуцало); Чує Петро — тупотять коні... Усе ближче, ближче. Розпізнає нешвидку ристь двох ступаків (П. Куліш); Василь пішов неспішною ходою, оминаючи огудиння та підпираючись кіссям (Г. Хоткевич); Жодна зі згадок, які так буйно вихорилися цілий вечір, не повернулася, не порушила непоспішливого плину думок нічних (Ю. Шовкопляс); Під хатою почулася некваплива хода людини, що дуже, як видно, припадає на одну ногу (А. Головко); У всій його постаті, в непоквапливих рухах не було нічого войовничого (А. Шиян); Зараз, вночі, Дніпро здавався набагато ширшим, ніж удень. Його неквапний рух тільки вгадувався в тому місці, де ріку прорізувала місячна стежка (Ю. Мартич); Півторакожуха обережно взяв з рук Хмельницького шаблю, спокійним рухом висмикнув до половини з піхов (Н. Рибак); Повз мене ходять мавпи чередою, у них хода поважна, нешвидка (В. Стус); — Брязнули, ох, дзвінко, виразно брязнули, — розмовляв сам з собою Палій, ходячи тихою ходою по покою (Д. Мордовець); Розтягнуті і виразні звуки гавайської гітари м'яко лягають у килими (В. Собко); О вічний бунту грізний мій! Який твій дивний круговій! Вриваєшся ти в сонний похід, як заперечення епохи (П. Тичина); Клопотовський взяв самовар і длявою ходою з насупленими бровами вийшов з кімнати (І. Нечуй-Левицький); Бачили білі піски, таємниче хитання морських водорослів, життя їжаків, ліниве повзання крабів (М. Коцюбинський); Скільки не думай, а робити треба, бо думка ледача, а робота швидка (прислів'я); Нахаба-кіт неквапними лінькуватими кроками перейшов йому дорогу (Н. Рибак); Поки в графськім палацу йшли пиняві приготовання до заграничної подорожі, в Грушатичах кипіло і клекотіло, як у кітлі (І. Франко); Робота стає млявою, полуднева змора давить усіх (Леся Українка); Механізм приймання відповідальних рішень, пов'язаних із захистом здоров'я людей, не витримав серйозної перевірки. Він громіздкий, багатоступеневий, надто централізований, уповільнений (Ю. Щербак).

НЕКВАПЛИ́ВИЙ, а, е.

Який не поспішає з виконанням якогось завдання, якоїсь роботи (про людину); нешвидкий, повільний.

Батько сількора Василя, середняк Опанас Трубенко, був людиною неквапливою (О. Довженко);

Морозов і цього разу був неквапливий, спокійний (Яків Баш);

Зграйка невеличких рибок, неквапливих і небоязких, пропливла зовсім близько від Васиних очей (В. Собко);

// Непоспішливий, повільний.

Стомлено, неквапливим рухом він скинув з голови шапку (Ю. Збанацький);

Він ішов неквапливим кроком (С. Добровольський);

// Який відбувається, проходить, здійснюється і т. ін. повільно.

Цілу ніч сіявся неквапливий, впереміж з мокрим снігом, осінній дощ (В. Козаченко);

Осінні світанки – тривалі, неквапливі (М. Руденко);

Розповідав Оленчук, а Фрунзе більше слухав, лише зрідка перепитуючи то про те, то про інше з неквапливої Оленчукової сповіді (О. Гончар);

// Який відзначається повільністю.

– Спокійніше, Женю, спокійніше... Цей неквапливий, розсудливий голос належав, хоч як це дивно, так само Вадикові (Ю. Шовкопляс).

【形】 从容的, 审慎的, 不慌不忙的, 慢慢的

див. вайлуватий

Treg, langsom, saktmodig, saktegående

Sluggish, slow

Trög, långsam

Træg, langsom

Павольны