РИ́ЛО (видовжена передня частина голови деяких тварин); П'ЯТАЧО́К розм., ХРЮ́КАЛО розм., РИ́ЙКА діал. (у свині). У хлівці загуркотів кабанчик, кидав рилом пусте корито (Григорій Тютюнник); Виготовили й маски... Хто козу начепив, хто цапа, хто вівцю, а я собі вибрав хрюкало (О. Ковінька); Жмурили (свині) сонні маленькі очі, здіймали вгору чисті кругленькі рийки і так ніжно стогнали: ох! о-ох!.. наче хазяйка (М. Коцюбинський). — Пор. 1. мо́рда.
Дієприслівникова форма: хрюкавши, хрюкаючи
хрюкатьДеепричастная форма: хрюкая
ХРЮ́КАЛО, а, с., розм.
Свиняче рило; рийка, п'ятачок.
Виготовили й маски... Хто козу начепив, хто цапа, хто вівцю, а я собі вибрав хрюкало – убрався в свиню (О. Ковінька).
-а, с., розм.
Свиняче рило.
див. бовтало; ніс