ЧАВУ́Н, ч.
1. род. у́. Сплав заліза з вуглецем та іншими елементами, з якого виготовляють сталь або виливають металеві вироби.
Це були величні пам'ятники – з чавуну, з бронзи, з мармуру (С. Журахович);
* У порівн. Остапове чоло сковане думками. Чоло вперте, міцне, мов чавун (К. Гордієнко);
Не всі оті міфічні.. витвори із пшеничного або житнього борошна, а глевкий, беручкий до зубів, важкий, як чавун, чорний, як совість тюремників, шматок пайкового хліба (А. Дімаров).
2. род. а́. Посудина, горщик із такого сплаву.
Мотря встала, розпалила в печі й приставила чавун з водою (І. Нечуй-Левицький);
Господиня принесла чавун теплої води (Олесь Досвітній);
От чавун оцей як становила виварювать, так сміялась, аж реготала, так то швидко закипить (з легенди).
△ (1) Дзерка́льний чаву́н, заст. – чавун з домішкою марганцю, використовуваний у виробництві сталі.
Дзеркальний чавун має білий колір з променистим зломом і вміст марганцю від 10 до 25% (з навч. літ.);
(2) Ковки́й чаву́н – чавун, який одержують із білого чавуну внаслідок тривалого відпалювання (до 25 год.).
Ковкий чавун має велику міцність і добру пластичність (з навч. літ.);
(3) Чу́шковий чаву́н – прогдукт первинного плавлення у вигляді довгастих чушкоподібних зливків із пережимами.
◇ Немо́в (як, ні́би, мов) чавуно́м нали́тий див. нали́тий.
КАЗА́Н (металева перев. круглої форми посудина, звичайно з відкритою верхньою частиною, для варіння страви, кип'ятіння води тощо), КОТЕ́Л, ЗАЛІЗНЯ́К діал.; ЧАВУ́Н, БАНЯ́К, ЛЕ́МБИК заст. (чавунний горщик); МІ́ДЕНЬ заст. (мідний). П'ять казанів стояло юшки, А в чотирьох були галушки (І. Котляревський); На повітрі готовилися смажені пироги, котли каші, борщу (Г. Хоткевич); В залізняку вже кипіла вода (І. Чендей); Зварить Федора відерний чавун борщу — за день як вітром вивіє (Григорій Тютюнник); Вона кришить буряки в баняк, заливає водою і ставить у піч (Є. Гуцало); Раз Лембики удвох, чи то утрьох, Загризлися з Горшками (Л. Боровиковський).
Сплав заліза з вуглецем (2,5-4,5%) та ін. елементами; ч. одержують з ч.-сирцю у спеціальних печах — вагранках; містить головним чином кремній, марганець, фосфор (чистий ч.), іноді ін. домішки, що надають йому спеціальних властивостей (сплави ч.).
чаву́н
I [чавун]
-уна, м. (на) -ун'і, мн. -уни, -ун'іў (посуд)
II [чавун]
-уну, м. (на) -ун'і (метал)
ч.
1) род. -у. Сплав заліза з вуглецем, з якого виготовляють сталь або виливають металеві вироби.
2) род. -а. Посудина, горщик із такого сплаву.
1) cast iron
чавун у чушках — pig iron
білий чавун — white (specular) pig iron
2) (посуд) cast iron pot (kettle)
[czawun]
ч.
żeliwo (метал)
Чаву́н, -ну́ (металу) і -на́ (посуду); -вуни́, -ні́в
(посуд), баняк, банячок, казан, казанець, казанок, казаночок, казанчик, чавунець, чавунок, чавунчик
【阳】
1) 铁锅
2) 生铁, 铸铁
Støbejern
Støpejern
Gjutjärn