ПОНАКРИ́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до понакрива́ти.
На рухомих підставках стоять бюсти, понакривані мокрими шматами (Леся Українка);
Десятків зо три вуликів, понакриваних покрівлями череп'яними й з кори, стояло серед гайка (Б. Грінченко);
На причілку в холодку, під високими черешнями, були понакривані столи для духовенства та значніших парафіян-господарів (І. Нечуй-Левицький);
// понакри́вано, безос. пред.
Відчиняйте, люди, двері, Понакривано столи!.. Посідали комбайнери, Трактористи почали (П. Усенко).
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до понакривати. || понакривано, безос. присудк. сл.