ФІЛІ́СТЕР, а, ч., книжн.
Самовдоволена, обмежена людина з міщанським світоглядом і святенницькою поведінкою; міщанин, обиватель.
[Криштоф:] Ти філістер, от що я тобі скажу (І. Франко);
Філістери гарно вбрані По полях, лісах гуляють, Раді, скачуть, мов телята, Літо краснеє вітають (Леся Українка).
МІЩАНИ́Н (людина з обмеженими дрібновласницькими інтересами й вузьким світоглядом), ОБИВА́ТЕЛЬ, ФІЛІСТЕ́Р книжн., БЮ́РГЕР заст., САЛОГУ́Б заст. зневажл. Переглянув щойно написані рядки і гіркувато посміхнувся: яка пожива для критиків — ось вона пика міщанина, обивателя. Модне словечко (В. Дрозд); (вась:) Невже ми, наче яксь обивател, будемо робити з нього (карбованця) культ... божество? (. Муратов); (Криштоф:) Ти філістер, от що я тобі скажу (І. Франко).
-а, ч., книжн.
Самовдоволена, обмежена людина з міщанським світоглядом і святенницькою поведінкою; міщанин, обиватель.
Філі́стер:
— самовдоволена, обмежена людина з міщанським світоглядом і святенницькою поведінкою; міщанин, обиватель [37]
[filister]
ч.
tilister
Хлібоїд, дармоїд, людець, бунда, див. сноб, обиватель, честолюбець
книжн.
philistine; narrow-minded person
Філі́стер, -тера; -тери, -рів (нім. з гр.)
Людина вузьких поглядів, обмежена, дріб'язкова.