ПОНАПИВА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док.
1. Вгамувати спрагу (про багатьох).
Набирають [діти] воду в пригорщі й смаковито п'ють, а понапивавшись, пустують (О. Гончар);
// Випити чого-небудь (про багатьох).
Насходились люди, понаїдались, понапивались, подякували, стали розходитися (Сл. Б. Грінченка);
– Понапиваються [запорожці] гарячої смоли, – розказує чорт, – як тії горілки, позалазять у печі та й почнуть шпурлять відтіля головешками (О. Стороженко).
2. Упитися, стати п'яними (про багатьох).
[Лукерія Степановна:] Гості наїздять все достойні люде, – а як понапиваються, то ще гірш скаженіють, як мужики! (М. Кропивницький);
[Розпорядник:] Ви понапивались І рев тут підняли (О. Олесь).
-аємося, -аєтеся, док.
1) Вгамувати спрагу (про багатьох). || Випити чого-небудь (про багатьох).
2) Упитися, стати п'яними (про багатьох).
Дієприслівникова форма: понапивавшись
To get drunk; розм. to get tight