ДІАТРИ́БА, и, ж., книжн.
1. Розмірковування на моральну тему.
І він був раб, і батько був рабом, і довелось нелегко їм обом. В порту почавши із соління риби, він був засновник жанру діатриби (Л. Костенко);
Біон Борисфеніт досяг великих успіхів у софічних промовах, багато мандрував, уславився як творець діатриби, головними темами якої були багатство і бідність, життя і смерть, добродійність і вигнання, держава і релігія (з наук. літ.).
2. Гнівне усне або письмове мовлення.
Варто розібратися в нескінченних діатрибах критиків, котрі, висміюючи супротивника, трактували одне й те саме явище під різними, часто діаметрально протилежними кутами зору (з наук. літ.).
-и, ж.
1) Міркування на моральні теми.
2) Гнівна звинувачувальна усна або письмова промова, памфлет.
[diatryba]
ж.
diatryba liter.
Діатри́ба:
— сувора, різка критика, памфлет [35]