I. ВИННИЙ, А, Е.
I. Винний, а, е.
1) Виновный, виноватый. За єдного винного сто невинних гине. Ном. № 7465. Я цьому не винна. Не винна доля, винна воля. Ном.
2) Долженъ, должный. Так як я вам винний. Ном. № 4053. Вона мені винна карбованця.
II. Винний, а, е.
1) Винный. Камінне серце, а винний смак — чому то так? Ном. стр. 294, № 162.
2) Виноградный. Ой сіяла винні квіти із приполу. Мет. 139.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 173.