СТАРОВИ́ЗНА, и, ж., збірн., розм.
Старі речі, що довго були у вжитку.
Старий білоцерківський Аврум їздив по селі і скуповував та міняв на каблучки усяку старовизну (І. Нечуй-Левицький).
-и, ж., збірн., розм.
Старі речі, що довго були у вжитку.
розм., през.
old things (clothes); old stuff (junk)
див. одяг