СХО́ДКА, рідко СХІ́ДКА, и, ж.
1. У давній Русі – збори городян, що розглядали й вирішували суспільні та державні справи.
Траплялося, що одночасно збирались вічові сходки і в Торговій, і в Софійській частинах і ухвалювали протилежні рішення (з навч. літ.).
2. На Україні та в Білорусії – збори членів поземельної сільської громади.
Десяцькі ходили по дворах, зганяли на сходку [людей] (Ю. Яновський);
Після Великодня старшина скликав громаду на східку (І. Нечуй-Левицький);
// збірн. Присутні на таких зборах.
Згадав [Аркадій Петрович] одразу, як гула радісно сходка, коли він пояснив їй права народу на землю (М. Коцюбинський).
3. У царській Росії – збори робітників, студентів і т. ін.
До революції [Іванов] – організатор потаємних сходок на березі Дніпра, а від дня революції – .. керівник арсенальських більшовиків (Ю. Смолич);
Пригадав [Килигей], як збирались вони, робітники порту, на таємні сходки (О. Гончар).
4. Зустріч, зібрання певної групи людей в якому-небудь місці для розваги, відпочинку, обміркування чогось.
Василь Ковтюх зібрав сходку. – Товариші! – каже. – Чи довго ми будемо терпіти отих волоцюг? Годі! Натерпілися! (О. Ковінька).
II. СХО́ДИ мн. (споруда, пристосування з горизонтальних виступів або щаблів, на які ступають, піднімаючись куди-небудь угору або спускаючись звідкись униз), СХО́ДКИ діал.; СХІ́ДЦІ (сходи взагалі або підніжка для входу в вагон і т. ін.). О-пів на восьму хлопці спустилися сходами на другий поверх і зайшли в шумну кімнату (А. Головко); Від хати рівно до води Стояли сходки каміннії (С. Руданський); Я виходив східцями на третій поверх готелю (Ю. Яновський). — Пор. II. схі́дець.
СХО́ДКА (у давні часи — збори громади, городян; у дореволюційній Росії — збори робітників, студентів), СХОД, СХІД розм. Під'їхавши до волості, він зобачив, що коло неї зібралась сходка (М. Коцюбинський); Це було восени 1917 року.. Сьогодні мав бути великий сход (Я. Качура); — Петре, скидай же сіно да на сход!.. — Га?! — Виходь на сходку! (Г. Косинка); Схід побратимів був назначений на неділю (І. Франко).
рідко східка, -и, ж.
1) У давній Русі – збори городян, що розглядали й вирішували суспільні та державні справи.
2) В Україні та Білорусії – збори членів поземельної сільської громади. || збірн. Присутні на таких зборах.
3) У дореволюційній Росії – революційні збори робітників, студентів і т. ін.
4) Зустріч, зібрання певної групи людей в якому-небудь місці для розваги, відпочинку, обміркування чогось.
ж.
1) уст. см. сход 3)
2) (революционное собрание) réunion f, meeting {mitiŋ} m
reunión f
yig'in
2. koosolek
• schůze
• shromáždění
mdhahara (mi-), mkutano (mi-)
див. багато; ватага
2. wiec;
Сходини, збірка, збір, збори
Meeting, gathering