КЛЮЧЕЧКА

КЛЮ́ЧЕЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до клю́чка 1–3, 5.

Взяла вона ключечку та й виорала. Взяла вона пшениченьку та й посіяла (П. Чубинський);

Для онучат були на стінах ключечки, щоб самі шубки і шапочки вішали (з мемуарної літ.);

Біля стільця стояла бабусина ключечка, з якою, здавалося, вона не розлучалася вже скільки років (із журн.);

І те тільки, щоб жило, котре має сили вхопитися ключечками із землі і дати пагінці, і листочки, і стручечки... (Т. Осьмачка).