ВІДКРИВА́ТИСЯ (ставати відкритими — про уста, очі), РОЗКРИВА́ТИСЯ, РОЗТУЛЯ́ТИСЯ, ОТВЕРЗА́ТИСЯ ц.-с. (про уста); РОЗПЛЮ́ЩУВАТИСЯ (про очі). — Док.: відкри́тися, розкри́тися, розтули́тися, отверзти́ся, розплю́щитися. Хотіла поглянути — очиці не відкрилися (Марко Вовчок); Припухлі устоньки.. розкриваються, блищать білі та рівні зубенята (Панас Мирний); Вуста запеклися, і вона мусила помочити їх у воді, щоб розтулилися (Григорій Тютюнник); Німим отверзуться уста (Т. Шевченко); Здорові чорні очі були заплющені, а коли розплющувались, жінка, здавалось, нікого не пізнавала (М. Коцюбинський).
ОТВЕРЗА́ТИСЯ, а́ється, недок., ОТВЕРЗТИ́СЯ, зе́ться, док., книжн., ц.-с.
Те саме, що відкрива́тися.
Німим отверзуться уста; Прорветься слово, як вода (Т. Шевченко);
[Лисенко:] Драгомиров вважає їх [професорів] за своїх друзів, то й не відмовиться допомогти – і врата темниці отверзуться по слову його (Л. Смілянський).