ЄВРОПЕЙСЬКА ВАЛЮТНА СИСТЕМА

(англ. european currency system)   форма організації валютних відносин країн-членів ЄЕС з метою сприяння їхнім зовнішньоекономічним відносинам шляхом стабілізації валютних курсів. Включає три основні елементи: зобов’язання країн-учасниць системи підтримувати коливання валютного курсу своїх національних валют у межах встановленого діапазону; створення спеціальної європейської валютної одиниці (ЕКЮ); надання кредитної і фінансової допомоги урядам країн-членів ЄЕС, коли вони не мають фінансових можливостей підтримувати курс своєї національної валюти на узгодженому рівні. Надання такої допомоги може здійснюватись на двосторонній і багатосторонній основі. Для цього створений спеціальний фонд — Європейський фонд валютного співробітництва, а також можуть формуватись інші цільові фонди за рахунок внесків країн-членів ЄЕС. Створена 13 березня 1979 року.

рос. европейская валютная система запроваджена у 1979 р. форма організації валютних відносин і валютного обліку в середовищі країн ЄЕС (пізніше ЄС) з метою забезпечення стабільності валютного курсу цих країн і поліпшення міжнаціональних економічних зв'язків, стимулювання інтеграції їхніх економік. Є.в.с. виконує такі функції: підтримка стабільності ринкового курсу своїх валют в обумовлених межах котирування; виключне використання у валютних операціях єдиної грошової одиниці ЕКЮ (з 1999 р. впроваджена інша спільна валюта — євро), яка базується на визначеному опосередкованому "кошику" національних валют; надання фінансової допомоги (кредитів) урядам тих країн, які мають фінансові труднощі.

(англ.) форма організаційних стосунків країн-членів Європейського Співтовариства (ЄС) у валютній сфері, метою якої є забезпечення стійкого співвідношення курсів національних валют цих держав і тим самим сприяння стабілізації їх зовнішньоекономічних зв'язків. Заснована 13 березня 1979 р.

European Monetary System (EMS).