ПРОВОДИТИ

ПРОВОДИ́ТИ див. прово́дити.

ПРОВО́ДИТИ, ПРОВА́ДИТИ, джу, диш, ПРОВОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко ПРОВО́ДЖУВАТИ і ПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОВЕСТИ́, еду́, еде́ш; мин. ч. прові́в, вела́, ло́, рідко ПРОВОДИ́ТИ, воджу́, во́диш і діал. ПРОВА́ДИТИ, джу, диш, док.

1. кого і без прям. дод. Перед тим як розстатися, попрощатися з ким-небудь, іти, їхати разом до якогось місця.

Узяла кілька грошенят, то те купила, то те, – шлю їм [небожатам]. Прово́джу того чоловіка за село та плачу-плачу! (Марко Вовчок);

Семен Іванович вийшов з хати, і Олексій пішов проводжати його... (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Отак, Петре, склалося, – проводжуючи його до хвіртки, говорила Катерина (С. Журахович);

– Почекай, курей погодую та проведу тебе трошки (А. Шиян);

– Ходім же, Івасю, матір проводимо, – сказав дід (Панас Мирний);

// Супроводжуючи, вести кого-небудь у певне місце.

Ціла купа проводить Павла до хати (Марко Вовчок);

Дівчину той спів пориває І вабить з кімнати її, Мара її далі провадить, Пісні їй співає свої (Леся Українка);

Еней од рани шкандибає В крові із строю в свій намет; Його Асканій проводжає (І. Котляревський);

Дівчинку провели в малесеньку кімнатку, затягнуту сукнами і килимами (О. Іваненко);

Чоловік ще більш дякував Василеві й просив, коли по дорозі, проводити його до двору (Г. Квітка-Основ'яненко);

// Супроводжувати кого-небудь для нагляду, охорони, указування шляху і т. ін.

– Проведіть, будь ласка, або хоч справте мене, куди йти, – попрохав ще раз Гарасим. – Ніколи вас проводити (Л. Яновська);

Батько з кількома ковачами проводжав галицьких купців, упросили купці охороняти їхню валку з товаром (А. Хижняк);

– Се ти, Карпику? – обзиваюсь до його. – Іди лиш та проведи од собак (Панас Мирний);

Василь збрехав, що будто [буцімто] там бігла яка б то собака. Се він знарошне їх налякав, щоб вони припросили його проводити їх (Г. Квітка-Основ'яненко);

// безос.

– Провело тебе, Романе, через Альпи, як через горнило, загартувало, і, може, хоч перед смертю ти станеш справжнім солдатом (О. Гончар);

// Супроводжувати (звичайно дівчину, жінку), залицяючись.

Чи вона його як уразила в серце, та гордівниця [Маруся], чи він роздумавсь, а вже проводить з юлиці [вулиці] Оринку до самої хати, і вона на його квітками з городу середу [серед] дня кидає (П. Куліш);

Ой що кому заважає, ой що кому вадить, А що хлопець молоденький дівчину провадить (з коломийки);

Знаючи, як інші хлопці проводжають дівчат, Бронко насмілився і собі незграбно, зате міцно обійняти Сташку за стан, закинувши її руку на свої плечі (Ірина Вільде);

Журилася молода дівчина Та своєю бідою: “Ой, хто ж мене, молоду дівчину, Та проведе додому?” (з народної пісні);

// Спрямовувати рух кого-, чого-небудь.

Плоти стояли один в один до самої затоки, звідки катери проводили їх по одному попід мостом (О. Десняк);

Олексій провів ще трохи коні, поки вони звернули на дорогу, пробіг такечки коло коней та й пустив тоді повод [повід] (П. Куліш);

Платон розповів Васькові, яким тяжким був рейс, як загрузла машина і що він провів її через яри та баюри... (М. Зарудний);

// недок. перев. прова́дити, перен. Керувати діяльністю кого-, чого-небудь.

І так вони вийшли напроти панів; Роберт їх провадив до бою. Ні одного лицаря, окрім його, Не мали шотландці з собою (Леся Українка);

В 1878 році в Парижі відбувся конгрес письменників, який провадив Віктор Гюго (П. Тичина);

Хто ватажком Піде перед вами, Хто проведе? (Т. Шевченко);

// Супроводжувати померлого; бути присутнім на похороні.

Я з думою молодою Усе позабуду, .. Позабуду, як татари Батька полонили; Позабуду, як проводив Неньку до могили (С. Руданський);

Якогось осіннього дня Іван Іванович застудився, зліг і незабаром помер. На цвинтар проводжали його .. друзі, коло яких з часом порідшало (М. Рильський);

Ще й не нажився, здається, а вже шістдесят не за горами. Багатьох друзів своїх, з ким на вечорниці ходили, артіль організовували, провів уже на цвинтар Ничипір (М. Зарудний);

– Коли б мені твій труп достати, І тіло білеє обмить, І з похороном поховати, До ями з миром проводить (І. Котляревський);

// перен. Ходити невідступно за ким-небудь, супроводжувати когось скрізь; переслідувати.

Тут згадав він про лихих собак, що проводили його нині вулицею, і зупинився, вагаючись (М. Коцюбинський);

Коли б хто відігнав цю надоїду-сороку. Зустріла в ліску і до самого узлісся .. скрекотом, своїм провела (Ю. Збанацький);

// перен. Не залишати кого-небудь, мучити, не давати спокою комусь (про думки, почуття і т. ін.).

Одна думка усюди його проводжала, жалковав [жалкував] на своє нещасливе кохання (П. Куліш);

// недок. тільки прово́дити, прова́дити, перен. Вести, пролягати, простягатися, вказуючи на напрямок руху звідки-небудь кудись (про двері, дорогу і т. ін.).

– Шлях той? Ох, моє голуб'ятко, сей шлях проводить тудою, де я зроду-віку не бувала (Марко Вовчок);

Двоє дверей проводили прихожого – одні в світлицю, другі в кухню (Панас Мирний);

Славко йде. Йдуть усі троє: він, Шарлотта й Мундзьо. Вже на хіднику, що провадить на веранду (Л. Мартович).

2. кого. Виряджати кого-небудь у дорогу, в гості, в похід і т. ін.

Ще так недавно і так давно проводжали його в далеку дорогу .. Мати поклала в заробітчанську торбу житню хлібину, шматок позиченого сала, пару головок часнику (М. Стельмах);

Кузь ходив від хати до хати по своєму кутку і говорив кожному: – Що ж ми, отакого золотого чоловіка .. з хати випхнемо? Треба ж провести його так, як слід. Ану, Бовдюг, доставай горілки, а ти, Латочко, закуски, а я вже принесу чарки, та, як каже Підситочок, дасть Бог, вирядимо (Григорій Тютюнник);

Пішла, попрощалась із господарями, подякувала їм за милість і за ласку .. Проводи́ли мене хлібом-сіллю, поблагословили (Марко Вовчок);

На Великдень баба убрала Петрика, як паву, й провадили з дідом .. в гості (Марко Черемшина);

Щоосені проводжають рідні, близькі, друзі, товариші наших юнаків до армії (з наук. літ.);

// Супроводжувати кого-небудь (на вокзал, в аеропорт і т. ін.) при його від'їзді кудись; виряджати гостей, відвідувачів і т. ін.; протилежне зустрічати.

– Хіба ви оце думали їхати в Кишинів? – спитала в його Саня. – Та ні! Я проводив на вокзал одного нашого кишинівця (І. Нечуй-Левицький);

– Оце, доню, – кажуть мати, як уже провели старостів, – се твій місяць, що за хмару зайшов (Марко Вовчок);

– Приїхав на вокзал тебе провести, Сашко, – сказав Сергій Валентинович (Л. Смілянський);

Тут Явдоха і стала її розпитувати .. об чім їй треба було... а далі і проводила з хати (Г. Квітка-Основ'яненко);

// перев. недок., перен. Відзначати, святкувати закінчення чого-небудь.

– Он, свято йде..; а нам чого радіти? чим його стрічати, як проводити?.. (Панас Мирний);

Проводити старий рік.

3. недок. тільки прово́дити, проводжа́ти, кого. Виражати якось своє ставлення до того, хто йде, від'їжджає звідки-небудь.

– Ач, гладуха, – трясе салом, розносить поговір! – проводила вона ковалиху неприязною думкою (М. Коцюбинський);

Устина прощається з людьми, зупиняється біля хвіртки, і всі зупиняються на вулиці, проводячи її і словами, і подобрілими очима (М. Стельмах);

Зникає [Річард] з порога. Громада проводжає його лютими вигуками і киданням грудок та паліччя (Леся Українка);

Їй гучно плескали в долоні. До самозабуття бив у долоні й Данько, проводжаючи Нонну зі сцени (О. Гончар);

// Лунати, звучати вслід тому, хто йде, від'їжджає звідки-небудь.

Луценчиха призро окинула гурт очима і, плюнувши, зійшла з рундука; регіт провів її... (Панас Мирний).

4. кого, що. Стежити (поглядом, очима) за ким-, чим-небудь, хто (що) віддаляється, іде, їде.

Я довго на горбику стояв, очима проводив материну постать, яка в сутінках ген-ген майоріла в високих чужих хлібах (О. Ковінька);

Балакали люди, проводжаючи очима валку, що потонула в сірій куряві (Панас Мирний);

Тимко, налягаючи руками на чепіги, часто задирав голову, проводжав даленіючі косинці журавлів (Григорій Тютюнник);

Віоріка провела його поглядом аж до воріт (М. Чабанівський);

* У порівн. Він мовчав, дивлячись на дівчину так, мовби проводжав її очима в далечінь (О. Гончар);

// недок. перев. прово́дити. Пильно оглядати кого-, що-небудь, переводячи погляд, очі з одного предмета на інший.

Роман з болем проводить очима понівечені шматочки соснини (М. Стельмах);

Підвів [Загнибіда] голову і хижо провів очима по хаті (Панас Мирний);

Провела [Юля] своїми райдужними примруженими очима по зелених околицях і раптом зупинила свій погляд на високій .. постаті Дениса (Григорій Тютюнник).

5. недок. тільки прово́дити, чим і без дод. Робити плавні рухи, торкаючись чого-небудь.

– Та й коса ж у тебе? От коса! – хвалила Марина, проводячи гребінцем вподовж волосся (Панас Мирний);

Соломія провела рукою по його грудях і намацала мокру й липку сорочку (М. Коцюбинський);

Професор звичною рукою натягнув струни і провів смичком (В. Собко);

// що. Рухом руки, дотиком якого-небудь знаряддя позначати лінію, залишати слід.

* Образно. В Авила зморшки поглибшали між брів. А мужики уважні. І думи мужицькі провели борозни на чолі в кожного (А. Головко);

Через усякі дві точки простору можна провести пряму і до того ж тільки одну (з навч. літ.).

6. недок. тільки прово́дити, що. Споруджувати, будувати (дорогу, канал і т. ін.).

Вже є люди, які керують дощами .. Допоможіть їм з річок проводити канали, робити фонтани, напувати землю живою водою (О. Іваненко);

Одним із головних старань Захара було – провести зі своєї Тухольщини просту і безпечну дорогу на угорський бік (І. Франко);

// Підводити куди-небудь для чого-небудь труби, провід, кабель і т. ін.

За останній рік він і вулиці мостив, .. і мурував печі, і проводив газові труби... (М. Ю. Тарновський);

– А отам буде для вас лазня і душ. Батько вже душ провів (В. Кучер);

– Ви до хати вже й електрику провели, – говорив Скиба, сідаючи на призьбу коло хати (С. Чорнобривець).

7. недок. тільки прово́дити, прова́дити, що і без дод. Здійснювати, робити і т. ін. що-небудь.

Оксен проводив засідання правління по-своєму. Він не обмежувався одними лише членами правління, а радо приймав усіх, хто бажав бути присутнім (Григорій Тютюнник);

Зав'ялов не вперше грав у виставі, яка йшла сьогодні, але ніколи ще він не проводив заключного акту з такою силою, як у цей вечір (Л. Дмитерко);

Прокуратура взялася провадити слідство (В. Козаченко);

Перший урок математики Береза провів з особливим піднесенням (М. Томчаній);

На терміновій багатолюдній сходці голова сільради Кость Плохотнюк сказав: – Проведемо обшук. Знайдемо злодіїв! (С. Олійник);

// Пропагуючи які-небудь ідеї. погляди, намагатися їх реалізувати, утілити у життя.

– Віру стратили й побожність, Атеїзм вони провадять... (Леся Українка);

– У процесі роботи довірена людина .. мусить увесь час бачити, як режисер провадить ідею сценарію (Ю. Яновський);

// розм. Домагатися обрання кого-небудь під час виборів.

Вибори ж оце щойно закінчились: Гордій Чумак головою, і в члени сільради провели все своїх людей (А. Головко);

За умов пропорційної системи виконавчій владі важче провести своїх людей до парламенту (з газ.);

// розм. Оформляти кого-, що-небудь документально.

– Значить, робили потрійний злочин, – мало не скрикнув .. прокурор. – Крадене купували, а на складі і в бухгалтерії не провели, документи дали неправильні (В. Кучер);

– Ти вже просив би Власова, щоб провів тебе наказом по моїй бригаді (М. Рудь);

// недок. перев. прова́дити. Вести (звичайно господарство).

Вона й тепер провадила господарство сама (І. Нечуй-Левицький);

[Олена:] Вона у мене ціле господарство провадить (І. Франко).

8. недок. перев. прово́дити, що. Бути, перебувати де-небудь протягом якогось часу.

Ціле літо не було нас дома, В таборах проводили ми дні... (В. Бичко);

Через два роки після того [народження Тараса] батько його знову вернувся в Кирилівку, де й провів малий Тарас свої дитячі літа (Панас Мирний);

Зворушені зустріччю, побратими довго розпитували один одного, згадуючи минуле й своїх товаришів, з якими разом провели десять пам'ятливих років на Підпільнянській Січі (С. Добровольський);

// Використовувати певний час як-небудь, на щось.

Іван Тимофійович дозволяв йому користуватися своєю бібліотекою, і вечори Валерик проводив у Мурашковім кабінеті за книжками (О. Гончар);

– Проведіть канікули розумно, запасіться здоров' ям для нового навчального року (Ю. Мокрієв);

// Жити в який-небудь спосіб протягом певного часу.

Я згадую, як близько тебе Життя я провадив своє (Леся Українка);

Більшу половину свого життя Олександр Павлович взагалі провів у наукових подорожах (Я. Гримайло).

9. тільки провести́, кого, розм. Хитруючи, обдурити кого-небудь.

[Храпко:] Тут щось та є, щось кум замишляє таке... Та ну, мене не проведеш! (Панас Мирний);

Йому страшно прикро і встидно було того, що так себе дав провести пані Олімпії (І. Франко);

Ні, такого, як Гірчак, не проведеш, він сам сто разів кого завгодно навколо пальця обкрутить (В. Петльований).

10. тільки прово́дити, що. Мати властивість пропускати через себе (тепло, електрику, звук і т. ін.).

Як відомо з фізики, метали добре проводять електричний струм завдяки наявності в них величезної кількості вільних електронів, які відірвалися від зовнішніх шарів атомів (з навч. літ.);

Дерево погано проводить теплоту (з навч. літ.).

11. тільки прова́дити, що, розм. Висловлюватися, говорити.

– Не знать, що ти провадиш, свате! – дав йому одвіт Шрам (П. Куліш);

Раз Каленюк Денис і дядько мій .. Розговорилися .. Провадили, чим живляться комахи (М. Рильський);

// тільки провести́. Сказати поволі, розтягуючи слова.

– Я городянський. – А я з села, з Лазарівки. – З Ла-за-рів-ки! – якось провів він (Панас Мирний).

12. тільки провести́, що, розм. Марно витратити (гроші).

– Які були грошенята – провів, одежа була й так порвана, я ще дорвав (А. Тесленко).

13. тільки прова́дити, що, діал. Доставляти.

Аж з Райну [Рейну] й Угорщини бочками провадила райнське [рейнське] і усякі напитки [напої] (О. Стороженко).

14. тільки прова́дити, діал. Акомпанувати.

То був романс Шумана .. він співав, Настя провадила на фортеп'яно (Леся Українка).

Вести́ (прово́дити) / провести́ перегово́ри (перемо́ви, перемо́вини) див. вести́;

(1) Прова́дити розмо́ву – те саме, що Вести́ (заво́дити) сло́во (мо́ву, річ) (див. вести́).

Молоді збилися в купу в другому кутку коло піаніна [піаніно] і провадили весело розмову (І. Нечуй-Левицький);

(2) Прова́дити своє́ – те саме, що Вести́ своє́ (своє́ї) (див. вести́).

Військовий писар, хоть і чув, да не озиравсь. Він своє козакам провадив (П. Куліш);

Мовчить баба та своє провадить. Глуха, видко (М. Коцюбинський);

(3) Прово́дити курс на що – спрямовувати свої дії на досягнення, здійснення чого-небудь.

Щоб досягти успіху в проведенні структурних реформ в економіці, треба неухильно дотримуватися прийнятої урядової програми, без якої проводити курс на перетворення в народному господарстві було б необачно (з газ.);

(4) Прово́дити / провести́ в життя́ іде́ю (при́нцип, план і т. ін.) – здійснювати на практиці.

Провести в життя принцип розподілу влади на законодавчу, виконавчу й судову в пострадянських умовах неймовірно важко (із журн.);

(5) Прово́дити / провести́ час – заповнювати чим-небудь своє дозвілля.

Пиши про все. Як Ви проводите час, чи купаєтесь, гуляєте..? (М. Коцюбинський);

[Любов:] Сьогодні ми всі зібрались, можна було б славно час провести (Леся Українка);

До її послуг – просто розкішні парки Ташкента, де можна чудово провести час (Іван Ле);

(6) Прово́дити (проводжа́ти) / проводи́ти на пе́нсію – відзначати вихід на пенсію (за місцем роботи).

Учора провели на пенсію Івана Гнатюка, нашого найшанованішого співробітника. Було сумно й весело водночас (з газ.).

◇ Гна́ти (прова́дити) / погна́ти (провести́) химе́ри (химоро́ди) див. гна́ти;

(7) Прова́дити да́лі – продовжувати говорити.

– Входжу я до хати, – провадив далі Свирид, – і привітався, забалакав (М. Коцюбинський);

(8) Проводжа́ти (прово́дити) / провести́ в оста́нню путь (доро́гу) кого – ховати кого-небудь.

Вранці небіжчика перенесли на козацький байдак, і вся флотилія вирушила до Кінбурна, проводжаючи бойового отамана в останню путь (П. Дорошко);

Спершу везли Тарасову домовину чоловіки, однак за давнім звичаєм неодруженого чоловіка повинні проводити в останню дорогу дівчата (з газ.);

(9) Прово́дити / провести́ в життя́ що – здійснювати, втілювати на практиці що-небудь.

Директори пробували проводити в життя нові реформи (з газ.);

[Огнєв:] Чекаю на запитання. [Горлов:] А чого чекати? Розкажи, чому оперативний план не провів у життя? (О. Корнійчук);

(10) Прово́дити / прове́сти лі́нію чию – діяти відповідно до чого-небудь, згідно з чимсь.

Письменники України готові проводити лінію Верховної Ради республіки на розбудову суверенної України (з газ.);

(11) Прово́дити / прове́сти межу́ між ким – чим. – відокремлювати, розглядати як не рівноцінне, не рівнозначне за сутністю, значенням і т. ін.

Я і сам знаю, що не можна провести межу між живим і мертвим; що не тільки жиють, а на життя мають таке саме право рослини і навіть камінь... (М. Коцюбинський);

(12) Прово́дити / прове́сти очи́ма (по́глядом) кого – довго, не відриваючись, дивитися на кого-небудь, услід комусь.

Горпина стоїть на хатньому порозі біла, як хустка, і проводить того москаля очима (Марко Вовчок);

Учнів молодших класів Мартин Іванович проводить поглядом до самої роздягальні (О. Копиленко);

(13) Прово́дити (роби́ти, наво́дити) / провести́ (зроби́ти, навести́) парале́ль – порівнювати, зіставляти (однакові або однорідні) явища.

[Майстер:] Зробімо паралель: вам дорогий ваш хист, мені – наука (Леся Українка).