ПУШОК

ПУШО́К, ч.

1. род. шку́. Зменш.-пестл. до пух 1–3.

Тепер він бачив усі її рухи, .. всю її постать, малу, м'якеньку, наче курчатко з жовтим пушком (М. Коцюбинський);

З-під воріт .. вилізла стара гуска, а за нею викотились маленькі гусенята в темно-жовтуватому пушку (А. Шиян);

Кашлянув Петро в кулак, пушок погладив на верхній губі, береться за двері (А. Тесленко);

Студентик був, дійсно, молоденький, гарненький, як паночка. Рожевий, з дуже червоними, пухкими устами та синіми очима. На верхній губі – золотий, ніжний пушок (В. Винниченко);

Очима він зупинився на її маленькому вушкові з ледь помітним блискучим пушком (С. Чорнобривець);

Дивилась на ясні оченята дитинки, на темний пушок волоссячка, що пробивався на голівці... (Н. Королева);

Наливаються снагою м'язи Ісідора, над губою з'являється чорний пушок, а в голосі низькі, вобьові обертони (О. Бердник);

Як молодим пушком зазеленіє липа, До тебе, лагідний нащадку Арістіппа, До тебе я з'явлюсь, у твій славетний дім (М. Зеров);

Летів з осокорів білий пушок (П. Дорошко);

* У порівн. Весельцем погрібався [Харон], По Стиксові, як стрілка, мчався, Був човен легкий, як пушок (І. Котляревський);

Сніг пушком по слободі (П. Воронько).

2. род. шка́. Жмуток м'яких, пухнастих волокон, яким пудрять, пудряться.

Найперше ухопила [Екбаль] пушок з пудрою і швидко-швидко забілила носа (Леся Українка).

• ¬ приставка (0): -
• ∩ корень слова (1): ПУШ;
• ∧ суффикс (1): ОК;
• ⏰ окончание (0): -

laika (ma-);

пушо́к белова́тый на по́чках коко́совой па́льмы (употр. как корпия) — ugundi ед.;

пушо́к на ве́рхней губе́ — kinywa mchuzi (vi-), kiramba mchuzi (vi-);

пушо́к под ни́жней губо́й — kionjamchuzi (vi-)

1) puff; (для пудри) powder puff

2) (тж. див. пух) fluff, flue; (на плодах) bloom; (на рослинах та ін.) pubescence; (на насінні) egret

пушок будяка — thistledown

vello m, pelusilla f (на плодах); bozo m (на губе, подбородке)

[puszok]

ч.

puszek (від: пух)

2. udusuled

3. uduvill

【阳】 口 绒毛, 蓬松毛; 汗毛

• puch

• čmýří