СОБА́КА, ПЕС, ЦУ́ЦИК розм., ГАВКУ́Н розм., ПСИ́НА розм., БРОВКО́ розм., РЯБКО розм., БАРБО́С розм. (дворовий непородистий); ЦЮЦЬКО́ розм., ЦЮ́ЦЯ дит.; ША́ВКА (невеликий кімнатний або дворовий собака); СУ́КА, СУ́ЧКА (самиця). Чуючи такий ґвалт, собаки то брехали, а то вже стали вити (Г. Квітка-Основ'яненко); Пес мій до ніг тулиться, лащиться (Ю. Яновський); Голодний, як цуцик (прислів'я); Молодий цуцик ховається під ворота, побачивши старого сусідського бровка (П. Куліш); І знову дрімає (Денис), як лінивий рябко на прив'язі (Григорій Тютюнник).
ША́ВКА, и, ж., розм.
Невелика кімнатна або дворова собака.
Куди мені з ними [гольтіпаками] діватися? Думав, думав, далі, гайда надвір, брешіть уночі замість шавок (Г. Квітка-Основ'яненко);
* У порівн. Хам! – закричав ротмістр. – Я урод зоний!.. Я не шавка якась шолудива! (В. Чемерис).
Rzeczownik
шавка f
Potoczny piesek m
mieszaniec m
-и, ж., розм.
Невелика кімнатна або дворова собака.
ж. разг.
roquet m
gozque m, cuzco m
2. koeranäss
3. pitsu
ШАВКА. Искон. Скорее всего, является суф. производным от звукоподражательного шав. Ср. чавкать, тявкать и др.
див. підлабузник