ФІЛІППІНИ

Держава у Азії, на островах Філіппінського архіпелагу в Тихому о. 7100 островів (бл. 860 населених), найбільші: Лусон і Мінданао, оточені кораловими рифами, гористі; бл. 50 згаслих і діючих вулканів (Апо, 2954 м, найвища гора Ф.); часті землетруси; клімат тропічний вологий, мусонний; тропічні циклони; тропічні та мусонні ліси (36% території). Філіппінці (90% населення), китайці, японці; католики (84%); у вжитку кількадесят мов та діалектів; у містах 44% населення; гол. м.: Маніла, Кесон, Давао, Себу. Видобуток руд металів (мідь, хром, нікель, залізо); розвиток традиційних галузей промисловості: цукрова, текстильна, деревообробна; у Манілі — електронна, автомобільна; вирощування кокосової пальми (1-ше місце у світі по збору копри), цукрової тростини, манільського банана, зернових; заготівля деревини; рибальство; прибережне мореплавство; гол. порти: Маніла, Себу, Давао. Історія. Острови Філіппінського архіпелагу відкриті 1521 Ф. Маґелланом, 1542 стали іспан. колонією, названі Ф. на честь інфанта, пізніше короля Філіппа II; 1898 здобуті США; 1942-45 під японською окупацією; 1946 здобули незалежність; 1954-77 член СЕАТО; під приводом боротьби із комуністичними та мусульманськими партизанами Ф. Маркос (президент від 1965) встановив у 1972 диктатуру; після падіння диктатури Маркоса у 1986 президентом стала К. Акіно (до 1993); 1987 прийнята демократична конституція.

геогр. н.

1) Philippines (країна на Філіппінських островах, Південно-Східна Азія)

2) Philippine Islands (острови, Тихий океан)

Філіппі́ни, -нів або Філіппі́нські острови́

地理 菲律宾